Не хочу цього переродження / Don't Want This Reincarnation

Частина 47

— А як же ворота?

Зрештою, я махнув рукою на проблему з карткою і підняв іншу тему. Я не знав, що відбувалося, поки я страждав від болю.

[Про це краще поговорити пізніше.]

— Що? Чому?

[Давай зустрінемося віч-на-віч. Я повернуся через два дні, тож тобі краще відпочити до того часу.]

Повертаєшся? Я недбало запитав:

— Де ти?

Чхон Са Йон запитав, наче йому було весело:

[Здається, тобі так багато цікавого про мене? Я так зворушений].

— Не говори дурниць.

[Ха-ха.]

У слухавці почувся голос, відмінний від голосу Чхон Са Йона. Спочатку здалося, що це був голос санітара.

[Я зараз покладу слухавку. Якщо хочеш мене побачити, просто потерпи.]

Божевільний виродок.

Мені стало огидно, і я одразу ж завершив розмову.

Зачекай. Я не почув, де ти.

Нічого не було вирішено. Я зітхнув.

Клац—

— Ми повернулися... І Гьоль-ші, що сталося?

— Нічого.

Мін А Рін і Кім У Джин, які вийшли купити кави, повернулися якраз вчасно. Коли Кім У Джин подав мені каву, я сказав:

— Сьогодні я збираюся забратися з лікарняної палати і повернутися на 23-й поверх.

— З тобою все гаразд? Чому б тобі не полежати ще день-другий?

— Я не можу сидіти на місці, тому не можу.

Мені стало краще, тож не було потреби залишатися тут більше. Мін А Рін, яка на мить озирнулася, ніби обдумуючи мої слова, кивнула головою.

— Добре. Оскільки моя відпустка закінчилася, я можу забезпечити зцілення, якщо щось піде не так з І Гьоль-ші.

— Це не обов'язково...

— Інакше я буду дуже хвилюватися.

Мін А Рін вирвала у мене з рук телефон. Вона торкнулася екрану зі швидкістю, за якою я навіть не встигав стежити і одразу ж повернула телефон.

— Я зберегла свій номер. Ти знаєш, як важко дістати номер цілителя?

— Ха-ха, точно.