Початок позору

7 0 0
                                    

1: Згідно останніми розвіданими ворог, готує напад, нам потрібно готуватися до війни!
2: Яка війна ти в своєму розумі?! В нас з ними мирний договір на значний період
1: 10 років, але це не змінює факту концентрації їх військ на кордоні
2: Жартуєш чи що, навіщо їм нападати, це не вигідно, а навіть так, по договору за нас вступляться союзники. Вони б не напали на цілий блок.
3: У них цілий театр, і вони не пропустять нашої слабкості.
2: Що?! Який нафіг театр?
3: Від мільйону до до десяти мільйонів осіб.
1: Так... В нас немає такого оборонного потенціалу,і ми не зможемо вистояти й тижня.
2: Завтра я зберу екстренне зібрання голів альянсу.
3: Нам треба мобілізаційний ресурс.
1: Їх підготовка, це буде занадто довго, всі збройні сили треба перемістити до кордонів, і розгорнути табори, та оборонні пункти
2: Але ця метушня може налякати людей, і після буде міграція з країни.
3: Так віддаю наказ щодо підведення проєкту "Стіна" до повної оборонної готовності.
1: Нам цього для стримання не вистачить, часу не вистачить, людей також, і техніки разом з ними.
3: Тобто ти хочеш здатися, навіть не розпочавши війну...
1: Та ні, я не про це. Хоча людські жертви в цій війні будуть критичними для нас.
2: Що нам робити зараз?
1: Проінформувати населення, виселити з прифронтових областей
3: Повністю?! Де ж вони житимуть.
1: Створити табори біженців.
2: Це все займе час, а ще люди почнуть розхитувати ситуацію.
3: Може спробувати дипломатичним шляхом?
2: Альянс "Дуже хвилюється" і постачання зброї ще під питанням, бо не зрозуміло скільки ми протримаємося.
1: І що нам здатися?!
2: За рано
3: Ви жартуєте?! Це мільйони громадян! І їх вигнати із своїх домівок?! Ви думаєте вони погодилися би?
1: Ні, але це зробите примусово, всі правоохоронці повинні докласти руку до цього плану.
3: Хахаха і як назвете?! "Бувай рідна хата" половина країни безхатьків.
1: Але ж живі
2: Чи довгострокової перспективі?
1: Без драматизації, цей план звісно важкий а реалізації, але він того вартий.
3: Ну а далі що?!
1: Побудуємо захисні лінії оборони
2: Це тисячі кілометрів окопів!!! Десятки тисяч оборонних споруд, вогневих точок!!! І всіх інших споруд. Це займе роки!
1: Зробіть це за місяць. Найміть людей, багато людей.
3: Вибач за грубість, але ти ідіот! Це неможливо!
1: Тоді здатись?!
2: Можна піти на перемовини.
1: І в них мільйонна армія, і вони подумають і скажуть так точно... Ми буде дружити! Дружба це сила! І ми їх не будемо на вас направляти!
3: Що ж тоді робити?
2: Давайте подивимось що в нас вже є.
1: 100.000 армія резерву, 50.000 бойової готовності, і приблизно 500.000 призовників. В сумі 650.000 проти 1.000.000+ бойовиків.
А  щодо проєкту Стіна, вона впаде за 1-2 дні постійного бомбардування. А ще є повітряні сили, котрі можуть перекинути їх з неба, і вбивати в замкнутому просторі, безневинних жертв.
3: І що тоді робити? Повторюю ще раз.
1: Союзники що сказали?
2: Вони не допомагатимуть інтервенцією. Але в майбутньому за можливої потреби можуть надати допомогу.
3: На них не розраховуйте. За лишається... Нанести превентивний удар по столиці.
1: Тоді ми розпочнемо війну, і судитимуть нас!
2: Ну тоді, а що тоді...
3: Поки ми тут світсько базікаємо, вони мабуть вже закладають вибухівку.
1: Це вже кінцева зупинка.

[ЕКСТРЕННЕ ОПОВІЩЕННЯ ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ]

You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: Feb 03 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Не читай Where stories live. Discover now