Коротенькі історії

Чому? Це знає лише серце

Головні герої це нещодавно усиновлений для вигоди син мафії, дамо йому наприклад ім'я Літон, та його викрадач - Давіс.

Одного дня під час занять Літона, в університеті, в аудиторію ввірвалася група бандитів, яка примусово забрала хлопця. Його привели до боса цих бандитів - Давіса, який коротко пояснив, що його батько винен йому чи малу суму грошей, тому його будуть тримати в заручниках допоки його батько не виплатить борги.

Так як іншого вибору як спокійно сидіти у полоні Літон не бачив, він просто тік по течії, бо частково також розумів що його "батьку" не дуже буде важливий новий син.
Через тиждень досі не було ніяких новин що до викупу, але з кожним днем хлопець помічав щось дивне. То йому дають  смачнішу їду, то йому принесуть щось по читати, то щось для того щоб провести час не нудьгуючи. В нього складалося враження, що умови поліпшувалися з кожним днем все краще та краще. Раз в декілька днів він навіть бачив самого Давіса, якин міг особисто принести щось.
Все почало йти через одне місце коли в його думках про минуло щось по типу "можливо він не такий вже й поганий?". Через що він вирішив що можливо ці декілька неділь заточення не пішли йому на користь та що він вже їде дахом. Незабаром він помітив якусь дивну та більше м'якішуповедінку Давіса, що підштовхнуло його до думки що він міг би мати якісь почуття до нього, але це одразу ж розвіялося після новини що його батько нарешті виплатив борги.
На наступний же день він вже стояв на "порозі" свого дому, обіймаючись зі своїм "батьком".

Здавалося б що за цей період часу Літон страждав у полоні та не хотів би в житті опинитися в такі й ситуації, але щось йому не давало спокою... Якесь відчуття ностальгії... Він протягом року намагався позбавитися цього, спілкуючись з психологами та не тільки, але відчуття все посилювалося.
Що б справитися з цим йому порадили з'їздити в якесь гарне місце, аби розвіятися. Так як коли Літона викрали він не маг гадки де він, він навіть не зміг би подумати, що його серце підкаже саме те місце де він перебував.

Першого ж дня, коли він заселився в готелі, він відчув щось дивне, але не звернув на це уваги.
На другий день, коли він вирішив піти пройтися він побачив до болі знайому фігуру, саме того самого Давіса, який розмовляв як нормальна людина з іншими. Мозок одразу ж почав панікувати та підказувати ногам тікати з того місця, але в той же момент серце підказувало навпаки - підійти до нього. Через конфлікт двох напрямків він просто стояв на місці, аж допоки чоловік сам не підійшов до нього та не привів його до тями. Його першою реакцією був страх, що з ним знову станеться щось подібне, але водночас він спокійно стояв та дивився на чоловіка. Літон не зміг вимовити й слова, проте зробив те, чого навіть далеко в планах в нього не було - просто обійняв його. Без якоїсь особливої причини.

———
Що ж, це перша ідея з цієї збірки:_) Одразу вибачаюся за помилки, якщо такі є. Можливо якісь моменти тут не дуже мають сенс, але в моїй голові це здавалося більш менш адекватно...