Білий Кіт

Частина 8

Суперечка починала воістину переростати у сварку, з якої вийшла б переможцем лише одна людина, а саме Вакаса. Тому Шинічіро запропонував закрити тему, і краще повечеряти, якщо вже й так усі зібралися. Кіра звичайно хотіла піти, але їй просто не дали змоги.

- Та ну... Готувати не вмієш? Ти ж ніби дівчинка як-не-як. - Вирішив знову докопатися Вакаса, адже кращого він не вмів.

- Бути дівчинкою, це не означає вміти або любити цілодобово готувати, прати та прибирати. Це вже старий стереотип. Я із задоволенням можу допомогти прибрати чи приготувати, але сама цього не робитиму. Я не рабиня.

– Хах! Так ти все ж таки вмієш відстоювати своє ім'я! Правильна в тебе думка. Я просто хотів перевірити, як ти реагуєш на подібні наїзди.

- А може, вже вистачить мене перевіряти на сьогодні? Я втомилася. І тим паче від тебе.

- І справді, Вакаса, закінчуй. Навіть Кіра заспокоїлася.

- Та ну нах, чому завжди тільки я?

- Бо ти Вакаса.

Нарешті обстановку вдалося розрядити. Розуміючи, що в магазині байків їжі нуль, всі зібралися йти до магазину. Кіара попросила у Шинічіро куртку, скаржачись на те, що мерзне, хоча в першу чергу вона просто хотіла сховати порвану на собі сорочку поки Шин не дав одну зі своїх закинутих десь у куток футболок, потім дівчина краєм ока побачила дивний погляд білобрисого осторонь, коли ті речі одягала на себе. Але цього особливого значення не надала. Часто люди думали, що вона із Шинічіро не просто друзі. Вона звикла до поглядів.

Компанія пішла до найближчого цілодобового магазину і там закупилися. На касі дівчина ніби випарувалася, щоб навіть не думати платити за щось. Шинічіро до цього звик, а ось інші двоє трохи здивувалися хитрощі дівчини. Усе сплативши, вони хотіли повернутися в магазин байків, але Кіра вчасно заявила, що там кухні немає, і готувати ніде. До себе звичайно дівчина запрошувати не стала.

До Шинічіро вони йти не захотіли, бо був пізній час, Бенкей жив надто далеко, так що залишався Вакаса, який щось бубонів собі під ніс усю дорогу. Після прибуття всі здивувалися. Хлопець жив у доволі великій квартирі, яка не виглядала особливо дешево. Про гроші його питати ніхто звичайно не став, але інтерес просто душив.

Він жив у величезній будівлі на 7 поверсі, тож довелося підніматися ліфтом. А після ліфта, пройтися довгим світлом коридором. Увійшовши всередину квартири, відразу було видно, що тут майже ніхто не живе. Але пилу не було ніде. Вітальня була просторою та світлою. Стіни, меблі – все було в пастельних та білих тонах. Дівчина пройшла на кухню і ще більше здивувалася. Вона була просто величезною. Ціла її квартира була майже з розміру однієї кухні Вакаси.

- Вакаса... Вибачаюсь за питання... Але... Ти що, банк пограбував? Таку хату втримати надто дорого...