Постріл

Розділ 21

Ґабріела

Завтра на мене чекав надзвичайно важкий день і я гадки не маю як сьогодні спокійно заснути. Увечері я вирішила почитати, щоб відвернути увагу від напруги, яка точиться в повітрі та мою ідилію зіпсував стук у двері.

— Заходьте - промовила не відриваючи погляду від книги.

Підвівши погляд побачила у дверях Рафаеля приходити увечері до моєї спальні вже стало традицією. А взагалі якого чорта він сюди приперся?

— Чого тобі ? - я все ще дивилась в книгу, хоча слів не могла роздивитися.

— Я повторю це востаннє припини свій довбаний флірт з Семом. Мене це дратує.

Я голосно розсміялася дивлячись на рядки в книзі.

— А ти знаєш Сем вже давно мені подобається... - я на мить зустрілася з його розлюченим поглядом — хммм... постійно думаю про те, як це трахнути його зверху.

Його щелепа міцно стислася.

— А я давно думаю про те, щоб нагодувати ним піраній у своєму акваріумі - посмішка зникла з мого обличчя. — Тож якщо ти переймаєшся своїм «другом», то припини блять мене дратувати.

— Розслабся Мартінес. Він просто мене тренує. Мені окрім цього немає чим зайнятися

— У мене з зором все в порядку і я бачу ці погляди.

Я примружила очі.

— Які ще погляди ? - що він мелить ? Між нами нічого немає, Сем просто допомагає мені. Чи...?

— Не вдавай дуру. Ти добре знаєш, що він хоче тебе. І не просто хоче трахнутись з тобою. Він хоче ТЕБЕ.

— А це вже точно не твоє діло! Займайся своєю дружиною.

— Займусь сьогодні увечері - ці слова були наче ляпас, який сильно обпік не тільки обличчя, а ще й серце. В цій спальні я точно не ночуватиму сьогодні. Стіни тут занадто тонкі.

— От і добре забирайся звідси! Завтра приїде мій наречений - я інстинктивно покрутила каблуяку на моєму пальці. — Тож мені немає діла ні до тебе, ні до Сема!

— Твій дорогий Вільям - Раф іронічно посміхнувся. — Як же я міг забути про нього ? та твій коханий використає тебе при першій же можливості.

— Забирайся! якщо не хочеш ще одну істерику від своєї дружини! І годинник свій забери - я кивнула головою на комод.