-Ти хотів би колись жити вічно?
-Навіть не знаю. А чому ти запитуєш?
-Просто так, - всміхнулася дівчина.
Урія останнім часом веде себе якось не так. Вона не міняла своє ставлення до свого хлопця, але її поведінка. Вона ніколи так часто не контактувала з Хьонджіном, як цей тиждень. Вона часто обіймала його, доторкалася, гладила і особливо цілувала. Її цілунки теж були не такими.
Вона була тією самою "mommy" для Хьонджіна. Була старшою, досвідшенішою і головною. Вона любила свого "малюка", як сама й називала його.
***
-Ти в мене такий гарний, - Урія підійшла до нього ззаду, коли він дивився в дзеркало. - Я хочу зберегти твою красу.
-Мила, ти знаєш, що я не люблю, коли люди бачать у мені тільки мою зовнішність. Тому у наступному житті я б хотів переродитися простою людиною.
-Я знаю, але шкода якщо ти постарієш.
-А якщо постарію, ти мене перестанеш любити?
-Звісно ні, я любитиму тебе вічно, - дівчина поцілувала його в шию.
***
Хьонджін прокинувся посеред ночі і не побачив біля себе Урії. Він пішов її шукати.
-Чого ти не спиш? - позаду стояла дівчина.
-А де ти була? Я тебе ніде не бачив.
-Та ніде..пішли спати.
-А коли ти лінзи поставила? - Хван придивися до її бордових очей.
-Лінзи? Може це так в темряві здається?
Її холодна рука обхопила його талію, залазячи під футболку. Хлопець здригався від її холоду. Інша рука дівчини повзла вгору до його обличчя. Вона встала навшпиньки і потягнулась, щоб поцілувати Хвана, але він не дався.
-Ти мене боїшся?
-Ти дивно поводишся, - промовив хлопець.
-Хіба? - вона всміхалася йому. - Я збуджена.
-Пішли спати.
Урія зачинила двері і вмить опинилася за спиною Хьонджіна. Вона обійняла його. Дівчина знає, куди не можна торкати, але торкатись буде.
Урі штовхнула його на ліжко і сіла зверху. Вона почала цілувати його і паралельно рухатись, збуджуючи хлопця ще більше.
Хьонджін різко схопив її за шию і притягнув до себе у поцілунок. Відірвавшись, він міняє місцями дівчину і себе...
На ранок Хьонджін прокинувся пізніше Урії. Усе боліло не лише у неї.
-Ммм..ахх, - він встав з ліжка зі стоном.
-Так, сьогоднішня нічка була шалена, - у дверях стояла дівчина.
-Мм, так, - усміхнувся хлопець.
Хьонджін пішов у ванну. У дзеркалі він побачив укус на своїй шиї.
-Дурненька, - хитро усміхнувся він.
"Залишається вести себе так само, як і вів", - Хван знає, що зараз його кохана перевірить його.
Хьонджін присів за стіл і почав їсти.
"Не подіяло?" - Урія забиває собі голову. А Хьонджін веде себе звично, спокійно і мило.
-Дякую, - він поцілував її в губки. - Ти знову якась дивна.
-Правда? Тобі здається, - усміхнулася вона.
***
Хьонджін приліг до Урії. Вона обійняла його. Він вперся головою їй у груди. Дівчина перебирала його волосся в своїх пальчиках.
Хлопець піднімає голову і цілує дівчину.
-Твій запах такий приємний.
Урія поцілувала його.
-Я люблю тебе.
-Я себе теж.
-Ей.
Хлопець засміявся. Він виліз з обійм дівчини, навис над неї і поцілував.
-Я теж тебе дуже люблю.
***
-Погуляймо? - запитав Хьонджін.
-Вночі?
-Це ж так романтично.
Нагулявшись, вони сіли на лавку і дивились у небо. Урія хотіла вкусити Хьонджіна, тому потягнулася до його шиї і встромила свої ікла в шкіру хлопця.
-Ах, мила..- Хьонджін бере її руку в свою і кусає.
У дівчини перехоплює подих. З її руки потекла кров. Вона глянула на нього. Хлопець усміхався і було видно його ікла.
-Як ти могла не зрозуміти цього?
-Але твоя кров..- спантеличено говорила дівчина.
-Я напів кровний, - він наблизився до губ дівчини. - Але я твій навіки.
-----------------------------------------------------------------------------------------
----------------------------------------------
К І Н Е Ц Ь !
~~~~~
Мала виставити ще 24.02-25.02, але загальмувала з написанням. Я просто забула за цю історію. Вибачте
