Кохана Варвара

Розділ 6

КАЙРА

Я не можу дихати. Моє серце б'ється так сильно, що кров стугонить просто у вухах.

Аехако щойно резонував з іншою жінкою. Я його втратила.

Шок і горе по-справжньому колосальні. Я витріщаюсь на їхні з'єднані руки, а потім переводжу погляд на свою пару. Він кладе руку собі на груди, і я звідси чую, як вони наспівують .

Він резонує – його кхай реагує на присутність ідеальної для нього пари.

І це не я. Це Айша.

— Я не розумію, — кажу я. Я ледь чую свій власний голос крізь ревіння крові у моїх вухах. — В Айші вже є пара. Ти не можеш їй резонувати.

Ти належиш мені, а не їй.

Це так несправедливо. Аехако – найкраще, що коли-небудь сталося зі мною, і я так швидко його втрачаю? Ридання здушують мені горло. Моє серце шалено б'ється.

Моя прекрасна пара пильно дивиться вниз на свої груди й раптом відпускає руку Айші.

— Я не їй резоную, — він обертається до мене, і його очі здаються надзвичайно синіми і яскравими.

Серцебиття в моїх вухах звучить все голосніше, швидше. Прискорюється...

І раптом я розумію, що це.

І від щастя я валюсь з ніг.

Миттю пізніше великі руки Аехако обіймають мене, і він ніжно притискає мене до своїх грудей.

— Кайра, — бурмоче він і пригортає мою голову під своє підборіддя. — Моя Кайра.

Мої власні груди віддаються гучним відлунням і наспівують резонансом у відповідь. Цей пульсуючий стук і є те, що я чула? Це виявився не мій пульс. Це виявляється мій кхай,що відгукнувся на його.

Як таке можливо?

Навіть зараз, поки я дивуюся, моє тіло змінюється. Інтенсивні почуття та потреба бʼють по мені, затоплюючи всі частини мого тіла. Сексуальною лихоманкою. Я відчуваю, як мої стегна стискаються разом, а біль від бажання бути заповненою осідає глибоко всередині мене. Мої соски відчуваються надзвичайно чутливими, а шкіра свербить, у той час, як мій кхай разом з кхаєм Аехако наспівує спільний ритм.

Я хапаюсь за нього, розриваючись між надією і відчаєм.

— Я... не розумію.

Він сміється, і цей звук водночас повен і радості, і здивування. Його губи притискаються до мого лоба, і він цілує мене, коли ми, повалившись, сидимо посеред печери, одне перед одним.