Місяць Альфи

Розділ 23

Меланія

"Це було неперевершено. Було чарівно. Моє серце ще ледь не вистрибнуло з грудей. Цей момент я запам'ятаю на все життя. Але не завжди казка триває довго. В нашому випадку нас грубо перервали, але одночасно я рада цьому. Я не впевнена, що готова віддатися йому зараз. Ще рано, я так боюсь якщо це відбудеться між нами, якщо після цього Даніель стане холодним стосовно мене. Але таке не станеться, бо він мене кохає і я його кохаю. Як приємно це нарешті казати."

- Зрозумів зараз буду.

" Він такий злий, наскільки це погані новини? Чорт я аж не наважилася підслухати про що вони говорили. Знову літала у своїх думках."

- Даніелю, що трапилося? – Даніель нічого не казав, лише пильно дивився на неї. Меланія вже починала накручувати себе, але її думки перервав Даніель.

- Напали на штаб охорони. Всі живі, але є дуже важко поранині. Я мушу йти зараз, а ти закрийся у будинку і нікого не пускай, я коли прийду дам тобі знати. А ще ліпше закрийся у своїй кімнаті.

- Даніелю, я не розумію тебе нащо це все? Що може статися?

- Меланія вони хочуть тебе скривдити. Вони знають що ти моя слабкість. Знають що я не переживу якщо зі тобою щось станеться. Мені дали вже це ясно зрозуміти. Ще додачу у нас завівся шпигун у зграї, який гарненько ховається. Ми почали з тобою все з початку. Наше спільне життя тільки починається.

- Я розумію тебе Даніелю. Але хочу тебе попросити про дещо.

- Що сонце моє, проси у мене все що захочеш.

- Я піду з тобою. Я хочу знати все що мені загрожує. І бачити що вони натворили. Хочу знати яка небезпека мене чекає.

- Ні це виключено, я не дозволю тобі піти. Як ти хочеш знати, що там було. Я тобі все розкажу коли прийду додому. Я зараз ти будеш сидіти дома і нікуди не виходити. І це не обговорюється. – Даніель підвівся з ліжка і нахилившись до Меланії залишив ледь відчутний поцілунок. – Меланія я не хочу обмежувати тебе у твоїх діях, але зараз це потрібно. Сонце моє я не можу втратити тебе. Я тебе так кохаю. Посидиш дома чемно. Я обіцяю тобі, що все розкажу всі деталі. Але зараз ти повинна послухати мене. Тут ти безпеці. – Вона знала що він правий, але їй хотілось бути поряд із ним.

- Добре, я залишусь тут, але пообіцяй що довго не будеш і у тебе усе буде гаразд.

- Обіцяю Мел. Ти оком не моргнеш як знов опинюся біля тебе. – дівчина засміялася, але у неї на душі скребли кішки. Їй було страшно, але вона не розуміла за кого вона боїться за нього чи за себе. А може за обох? Що не згаяти часу Даніель направився до дверей, але на хвилю обернувся і сказав. – Не бійся зі мною усе буде гаразд, бо я кохаю тебе і це мій стимул повернутися до тебе, як найшвидше.