Пульс 101

19. Повернення

Лукерія

Маттео підвівся з ліжка одразу після того, як змусив мене знову червоніти. Я розуміла хід його думок адже вже не була дитиною. Мені було ніяково знову бачити його, адже я добре знаю що знову почервонію коли побачу його, вставати не хотілося, але я змусила себе, так як справді була голодною, мій живіт бурчав ніби справді просив про їжу, це не дивно адже їла я лише вчора в обід коли Маттео завіз нас до ресторану, і саме там сталось дещо жахливе. І він звинувачує себе за це, хоч я й сказала "все гаразд". Я знала що Маттео власник і ревнуватиме мене, але я не давала йому приводу сумніватися у мені.

Я встала і зрозуміла що я зараз у своєму вчорашньому одязі, тому вирішила переодягнутися

Я підійшла до гардеробної де висіло декілька футболок Маттео, тому навіть не думаючи я взяла одну з них. Я знала що він не буде проти, йому тільки подобається бачити мене в його одязі.

Я знайшла його домашні штани, тому взяла і їх. Звільнившись зі свого одягу я одягнула його футболку слідом і його штани, та вони були дуже широкими, тому я взяла свою гумку яка тримала мій хвостик, хоча там вже мало що було схоже на хвостик, моє волосся сплуталося так що гумка була на самому кінці волосся ледве тримаючись.

Я взяла її в руку і почала працювати над штанами Маттео. Трохи звузивши штани я зробила так щоб вони були якраз під мене. Тепер я була одягнена в його одяг повністю. Я оглянула себе у дзеркалі і на мене накотив жах. Туш розмазана навіть на моїх щоках, через блиск для губ моя шкіра стала блискучою, а волосся... Я навіть не знала як тепер його розчесати.

Швидко побігши у ванну кімнату я змила з себе всю косметику, а потім почала розчесувати волосся, як тільки я це зробила, я взяла іншу гумку і зробила собі неслухняний пучок.

-Крихітко? - я почула ніжний голос Маттео з кімнати. - Де ти? - я ще раз глянула в дзеркало, чи справді я нормально виглядаю і лише потім вийшла з ванної кімнати, Маттео оглянув мене, і в його погляді читалося кохання. Просто без слів, його погляд сам видавав ці слова. - Ти досконалість, маленька леді. - він підійшов до мене і взяв за щоки. - Ти дуже гарно виглядаєш у моєму одязі, ти прекрасна. - він поцілував мене в губи, а я несвідомо облизала їх.

-Дякую, ти теж дуже гарний. - він посміявся.

- Звичайно, це не твій одяг, але...