✩POV ІЛЛЯ✩
Це був звичайний шкільний день. Вівторок...Аргх! Я його так ненавиджу! Якби я хотів, міг би й не піти до тої ненависної мені школи. Але я хочу ходити. Чому? Тому що там знаходиться людина, яку я люблю.
Я увійшов до класу й побач його. Так... Це він - людина, яку я кохаю. Він сидів за партою навпроти вікна. Сонце світило на нього. Ох... Я, напевно, в світі такої прекрасної картини не бачив. Золоті промені сонця виблискували на його
темно-коричневому волоссі. Це так прекрасно...
Я закрив двері. Він повернувся й глянув на мене.
???: Здоров!
Іл(Ілля): Привіт, Денисе.
Д(Денис): Як життя, братан?
Іл: Та все ніби ок. А в тебе?
Д: В мене все норм. Вчора дивився матч «Динамо» проти «Барселони».
***УВАГА! Автор не шарить за футбол, тому пише назви, які знає!!!( не бийте тапком)***
Іл: Ну і хто виграв?
Д: Нічия.
Іл: Шкода...
Прозвучав дзвінок. Всі дружно всіли за парти й почався урок. Першим уроком була алгебра.✩КІНЕЦЬ POV ІЛЛІ✩
✩POV МАКСИМА✩
Цей Ілля мені вже набрид. Чому він так пристрасно дивиться на Дениса? Невже....він кохає його?.. Ну і бог з ним. Покличу його після школи на розмову...ХахАхавхаахАвхвхахАвпхАВХвзвхха* зловіщий сміх яндере*
✩КІНЕЦЬ POV МАКСИМА✩
Все ж таки Максим покликав Іллю після уроків за школу на «розборки». Це була приблизно 17:00(5 година вечора).
Іл: Що тобі від мене потрібно?- розлючено промовив високий хлопець,- у мене взагалі-то справи є, не подумав?
М(Максим): Чого ти розкричався? Я всього лиш на «два слова»,- сказав Максим й повільно почав підходити до Іллі.
Ілля спочатку не розумів, що цей псих[тільки він так його називав, бо колись був його лд }:‑)] задумав.
М: Ну що ж... Розказуй, чому ти так пристрасно дивишся на Дениса кожен урок!?
* Ах... Тепер я зрозумів, що йому потрібно від мене. Так і знав , що цей довбаний псих хоче за гребти собі Дениса *- думав Ілля.
Іл: Що?- притворився хлопець,- Ти що нарешті головою поїхав?
М: Не бреши мені! Я все знаю! Ти давно закоханий у Дениса!
Не отримавши відповіді Максим щодуху помчав до Іллі і вмазав йому по лиці...✩POV ДЕНИС✩
Сьогодні Максим поводився доволі дивно та ще й покликав Іллю, а той мені нічого не хотів розповісти. Потрібно самому все дізнатися!
Я пішов за Іллею. Не розумію, чому він іде за школу? Невже...там будуть розборки? Я встав за кутом будівлі і почав підглядати. Там був Максим та Ілля. Максим почав щось говорити до Іллі, але той нічого не відповідав. Потім я почув, як Максим почав кричати.М: Не бреши мені! Я все знаю! Ти давно закоханий у Дениса!
Що?...
*Що він сказав? Ілля закоханий у мене? Ні, цього не може бути, ми ж обидва хлопці!*
Моє серце калаталось, мов скажене, неначе я й сам був не проти того, що він мене кохає...ˊ˗ ੈ‧₊ ◌ ⁺ ˖˚ ˊ˗ ੈ‧₊ ◌ ⁺ ˖˚ˊ˗ ੈ‧₊ ◌ ⁺ ੈ‧₊ ◌ˊ˗ ੈ‧₊ ◌ ⁺ ˖˚ ˊ˗ ੈ‧₊ ◌ ⁺ ˖˚ˊ˗ ੈ‧₊ ◌ ⁺ ੈ‧₊ ◌ˊ˗ ੈ‧₊ ◌ ⁺ ˖˚ ˊ˗ ੈ‧₊ ◌ ⁺ ˖˚ˊ˗ ੈ‧₊ ◌ ⁺ ੈ‧₊ ◌ˊ˗ ੈ‧₊ ◌ ⁺ ˖˚ ˊ˗ ੈ‧₊ ◌ ⁺ ˖˚ˊ˗ ੈ‧₊ ◌ ⁺ ੈ‧₊ ◌ˊ˗ ੈ‧₊ ◌ ⁺ ˖˚ ˊ˗ ੈ‧₊ ◌ ⁺ ˖˚ˊ˗ ੈ‧₊
498 слів
ВИ ЧИТАЄТЕ
«Однокласники»
FanfictionЦе історія про одного милого хлопця, якого ніяк не могли поділити.....