Провокація

10 Частина

          Тим часом Чонгук не міг повірити своїм вухам, тому ще раз, для задоволення цього милозвучного голоску з поєднанням таких солодких слів, він не міг встояти.

- Чоніі? Так? - Та на запитання Чона, з боку дівчини було лише, мовчання і збите палаюче дихання, що пропальювало кожен сантиметер шкіри. Не чекаючи відповіді, він знову і знову ввійшов, відчуваючи як тремтить її тіло, а стегна торкаються б'ючи хлопками по його плоті. Розуміючи що вона ось- ось і дійде самого піку. Він почав збільшувати темп, що знову призвело до нестерпних вигуків, благаючи зануритися як омога глибше, відчути на повний видих легень, його потаємне нутро. Про те видавши останне слово:

- Гукііі~ - вона видихнула й впала в його обійми, кіньчивши на тому ж столі, цілком здавшись в його тіло.
Підібравши її сорочку Чонгук накинув тій на плечі, й налив склянку віскі, а за тією склянкою, розійшовся по свій кімнаті запах табаку, який вміло затягував Чон. Вихопивши з його вуст сигарету, дівчина потягнула гіркий дим, на тому ж сильно закашлявшись.
Притягнувши її до себе Чонгук взяв її ніби мале котеня всадивши ту на руки, він забрав з її пальчиків недопалок сигарети.

- Ти взагалі коли небудь палила?

- Ні ...ніколи - чесно відповіла дівчина.

- Тоді я навчу.

- Не варто, не люблю палити і тобі не раджу.

- Правда. про те, секс любиш а сигарети ні.

- І що? тобто, секс це є спорт і це є корисно, а ось сигарети ні. І з чого ти взяв що я секс люблю?! - на обурення дівчини, Чон лише ніжно усміхнувся, а потім мовив:

- Гаразд, але не смій відмовляти тому факту що такі є.

- Добре , Чон Чонгук, але дивися щоб у наступному разі, ці слова не повернулися до тебе бумерангом.

- Я не відмовлявся від того, що я люблю секс, але за наступний раз, мені цікаво послухати.

-...все закриваємо цю тему.

- Ні, я не говорив закіньчувати цю тему.

- Ну Чоні~

- Мовчи!

- Тобі не подобається?

- Навпаки. - Не говорячи зайвих слів, він до курив залишки сигарети й закинув дівчину на своє плече, несучи у незрозуміле місце, поки що не зрозуміле, поки він не став напроти дверей. Увійшовши до кімнати, судячи по стриманому дизайну, шовкових тканин, та аромату чорного чаю й солодкого меду, можна було зрозуміти що це є кімната Чона. Вся увага очей опинилася, на величезне ліжко, на щой довго не довелося чекати, щоб стати блище, до цього полігону. Ступивши декілька кроків і дівчина опинилася наче на батуті, напрочуд, зручному батуті, на якому не тільки зручно, можна спати.