Квіти для мертвих

Пролог

-Що це в біса таке?-нажахано пробурмотів молодий мафіозі, ледве стримуючи блювоту, що кислим клубом застрягла в горлі.

На осонні, посеред однієї з вулиць у гетто портової Йокоґами, стояло чорне Ауді. Разом із шістьома мафіозі всередині, машину розчавило наче консервну бляшанку під колесами потяга. Земля навколо безжально понівечених решток машини потріскалася й утворила невеличкий кратер від удару.

-Тут наче астероїд впав.-інший мафіозі пришипів роздратовано, кидаючи сповнений огиди погляд на свого нещасного колегу, що блював неподалік.-Тут так смердить, що я скоро теж кишки виблюю.

Десь позаду пролунав меланхолійний баритон.

-Звичайний ранок вівторка.-літній мафіозі повільно, майже безшумно підійшов до них, запалюючи цигарку.-Доброго ранку, панове.

-Хіроцу-сан!-зойкнув один з них. Усі присутні вклонитися на знак поваги.

Хіроцу кинув оком на рясно зрошену кров'ю землю довкола згорілої машини.

-Ми все ще не знаємо хто це зробив, але перелякані місцеві сказали, що бачили як щось накшталт збожеволілого небіжчика гасало тут. Нам навіть вдалося виманити відео за невелику винагороду.

Мафіозі увімкнув відеозапис. Хіротсу відчув, як від страху терпне потилиця. В голові промайнули все ще свіжі, мерзенні спогади кривавих подій. Він швидко загасив цигарку і набрав чийсь номер.

-Ну й сморід, аж голова розколюється.-чоловік пробурмотів заклопотано і дістав телефон.-Бос, не хотів вас турбувати, але у нас виникла невеличка проблема.

○○○○
В маленькому кабінеті старої лікарні на околиці Йокоґами, за пошарпаним дешевим столом з тирсоплити, сидів чоловік у медичному халаті.
В роздумах схилившись над столом, він пильно вчитувався у кожну літеру та цифру, в документі, з надією знайти щось нове. Гучно зітхнувши з досади, він поглянув на свій дешевий наручний годинник, витягнув з кишені халату цигарку, затиснув її між зубами , підпалив сірником і, закинувши голову догори, повільно вдихнув дим. Від утоми голова йшла обертом.

-Усе йде шкереберть,-заклопотано сказав чоловік, видихнувши дим, - минуло два тижні, як повинна була прийти доставка контрабандної зброї. З такими темпами, ми будемо змушені ходити на місії голіруч.- Чоловік цикнув невдоволено, дивлячись на те, як тліє цигарка затиснута між холодними кістлявими пальцями.- Необхідно буде знову укладати договір з транс-логістичними компаніями та налагоджувати наші торгівельні шляхи. -він гірко зітхнув.-Нами починає цікавитися поліція, ми втрачаємо колись підконтрольні нам території. І як, скажи мені, Дадзай-кун, я маю розгребти цей кошмар?- він повернувся до худорлявого хлопчика, що сидів на кушетці в іншому кінці кабінету.