you chose pain.

epilogue.

джеремі переводить подих, трухнувши головою, аби позбутися набридлої крапельки пота, що стікає з освітленого волосся на лоба, і знову концентрує всю свою увагу на поле. який рік поспіль каліфорнійська команда намагається обійти  воронів- найуспішніших серед першого дивізіону, в історії яких не було жодного програшу. другий тайм хвилина за хвилиною підходить до кінця, рахунок рівний і, здається, вже не вдасться нічого змінити: команда виснажена, а проводити заміну вони вже не встигнуть. ворони грають брудно, щоразу з нелюдською силою прибиваючи суперника до прозорої огорожі корту так, що шолом тріщить, грозиться в будь який момент тріснути на дві частини.
було б добре, якщо спорядження, а не кістки. лишається трохи більше хвилини, нокс отримує мʼяч та буквально летить до воріт. обійти свого опікуна ледве вдається - він вищій майже на голову. це і в якійсь мірі зіграло на руку, аби майже неушкодженим проскочити повз нього. тридцять секунд, двадцять, на блондина біжить одразу кілька людей, перекриваючи будь який прохід до воріт. за дві секунди до фінальної сирени вогні за спиною воронячого голкіперу спалахнули червоним. джеремі забив - троянці перемогли.
крик фанатів з трибун глушить так, що закладає вуха. каліфорнійська команда біжать до свого капітана з щасливими обіймами. титул чемпіонів нарешті належить їм. блондин краєм ока помічає, як ріко наспіх здирає з голови шолом і невидячим поглядом дивиться на табло. моріяму бʼє легке тремтіння, коли він переводить очі на нокса. в чорній глибині видніється лише одне - бажання вбити, зламати шию власними пальцями і розірвати на шмаття. джеремі витримує погляд.

                                   ***

ічіро, що весь цей час не дуже й уважно, але спостерігав за грою, розчаровано видихнув і підвівся зі свого місця, кількома легкими рухами розправляючи складки на чорній сорочці. він давав ріко шанс, давав шанс гнізду, той його прогавив, більше терпіти ненормальні вибрики молодшого братика моріяма немає ніякого бажання, як і утримувати гніздо, щойно був прямий доказ непотрібності.
для ріко все закінчилося швидко, у східній вежі власний брат застрелив його, після чого вклав пістолет в холодну долоню. капітан воронів не зміг пережити першої в історії поразки і наклав на себе руки, а тренер взяв провину на себе та пішов у відставку- дуже трагічна історія. більше у гнізді ічіро не мав бажання затримуватися, тож поспішно попрямував до свого авто разом з кількома охоронцями. у внутрішній зоні на стіні висів телевізор, на якому прямо зараз транслювалося інтервʼю джеремі нокса- капітана троянців, що сьогодні отримали чемпіонський титул. щось змусило молодого лорда спинитися на кілька секунд, вслухаючись в слова чоловіка на екрані. чи то запал у карих очах, які від спалахів фотоапаратів здавалися золотими, чи то ентузіазм з яким хлопець хвалив свою команду за сьогоднішню гру. або ж хвилинна думка про те, що нові чемпіони могли стати корисними для нової імперії.

— на твою тренерську думку, — почав повільно ічіро, зрозумівши, що у внутрішній зоні присутній також колишній тренер моріяма, — вони сьогодні непогано виглядали?
питання ввело чоловіка в секундний ступор, перш ніж він зміг видавити з себе хоч слово.
— їх гра справді була достойною.

це все, що зміг з себе видавити колишній тренер, перед тим, як ічіро щось подумав про себе та схвально кивнув своїм думкам і пішов геть.