Олександра підійшла до своєї квартири й побачила біля дверей коробку із емблемою пошти. Вона не пам'ятала, аби очікувала на якусь посилку, тож подивилася в застосунку. Але її увагу привернуло повідомлення від Єлизавети: «Невеличке вибачення від мене вже чекає на тебе». Косач скептично подивилася на коробку й, помітивши наліпку «крихке», обережно взяла її до рук. Посилка була не найлегша, й Олександрі довелося докласти трохи зусиль, аби занести її всередину квартири. Відправником, зазначеним на коробці, була Єлизавета Терен.
Жінка занесла посилку на кухню й дістала ніж, аби розрізати скотч і нарешті подивитися вміст. Її інтригувало, що ж такого Єлизавета могла туди покласти. Прибравши зсередини папір, Косач побачила обриси чайника. Діставши увесь вміст коробки, вона підтвердила свої здогадки. Це був чайний набір із чотирма піалами. Він був схожий на один із тих, які були представлені в колекції Андрія Каменюка, що викликало в Олександри ще більше питань. Вона відкрила чат із Терен.
«Гарний посуд. Дякую, але не варто було»
«Будь ласка. Рада, що сподобалося. Довго думала, який обрати»
«У Каменюка схожий був»
«Ні, Сашо, я не змусила його продати свій дорогоцінний експонат»
Косач навіть здивувалася: подібне досить добре вписувалося в її уявлення поведінки Єлизавети.
Олександра довго шукала місце для цього подарунку. Було вирішено позбавитися старого чайного сервізу, який дістався жінці ще від Уляни, а тій, напевно, він перейшов у спадок від прабабусі. Це був типовий радянський сервіз, що стояв у майже кожному серванті свого часу. Навіщо Олександра його зберігала? Та вона й сама не знала, бо вже давно забула про його існування.
Закінчивши перестановку, Косач вдоволено усміхнулася. Їй сподобався подарунок Єлизавети. У такі моменти увага Терен була справді приємною: вона знала, що сподобається Олександрі.
Уже перед сном Косач перевірила повідомлення. Єлизавета надіслала їй фото: селфі разом зі змією, що звивалась на її плечах кількома колами. Із наступних повідомлень Терен Олександра дізналася, що ця змія — королівський пітон, її звуть Кітті й вона — домашній улюбленець жінки. Косач відповіла:
«Я хотіла б здивуватися, але це у твоєму стилі»
«Кітті дуже мила, майже як кішка»

ВИ ЧИТАЄТЕ
Шляхи до серця
Mystery / ThrillerМи опинилися тут випадково. Але ми можемо зробити так, щоб це було недарма.