2 Частина. Дія чи поразка?

0 0 0
                                    

        Не даючи багато часу на роздуми, все ж тут не математика чи фізика, що потрібний час на роздуми, тут і зараз є час на план дій. Наслідки вже будуть на потім і тим паче, на наслідки її начхати. Тож схопивши зі сумочки свій ідеально гострий ніж, Ра Ель так само ідеально, присадила до його смуглої шиї. Цілком впевнено тримаючи біля соної артерії, так наче ось-ось і зачепить його ніжну шию, залишивши напризволяще помирати, про те, вона своїм холоднокровним голосом лише прошепотіла йому на вухо:

- Один невірний рух і ти помреш. - Та не беручи її слова до уваги, кароокий піднімає руки до свої шиї, на що ніж впирається у його шию.

- Правда так бажаєш здохнути? - Насмішкувато мовила Ра Ель, гаряче дихаючи на його вухо, вона продовжила. - Слухай, ти здохнеш швидко, зупини тільки авто. Не будемо завдавати один одному проблем.

- Гаразд, мадмозель.. - Спокійно видав він, по волі натискаючи на гальма.

- Тепер пересідай на іньше місце. Роби що говорю! - Крикнула вона, міцніше притиснувши ножа до шиї. Неохоче брюнет зняв пасок безпеки, та як тільки він його з не відкіля пролунали постріл, пробиваючи лобове скло автівки, наскрізь. Від різкості, вушні перепонки заклало, а невдовзі пролунав чоловічий голос, який вмить привів у тяму. Відкинувши ножа у сторону, вона почала діяти, крикнувши - Забирайся! - вона штовхнула його на передне сусідьне сидіння, а сама зайняла водійське місце, натискаючи на газ, як омога швидьше відірватися від перестрілки.

- Чорт забирай от лайно!! - Лаялась вона, відчуваючи як б'ють кулі по корпусі авто, не звертаючи ніякої уваги до брюнета, по плизу наче чувся звук поліцейської серени, і здавалося що це безглуздя, на перший погляд, хто б хотів би зайвий раз з поліцією бачитись, та у цьому випадку, це був наче, переможний білет. Рухаючись на звук, вони стояли в заторі, але хоча б на щастя, припинили гатити по автіці кулі. Ра Ель повернула голову на кароокого брюнета, пересвідчитись чи все гаразд, але тей був вже без тями, а з під білої сорочки виднілися червона пляма, вона нахилилась до нього і вдарила по обличчю, та він все не приходив до тями.

- Чорт... не так ти здохнути маєш. - А тим часом поліцейські проводили огляд, і черга їхнього авто підходила ще ближче. - Прокляття ще копів не вистачало, як же вчасно!
Знявши з себе пальто, вона накрила чоловіка, прикриваючи пляму крові, яка невпинно сочилася і де-далі.

ConfidenceWhere stories live. Discover now