Торкнись Мене

Розділ 4

Блейз

— Тут завжди було так душно?

— Поки ти не прийшла, то ніхто й не скаржився.

— Ну ти і сука, Лілі.

Я розношу замовлення і чую як близнючки сваряться. І, чесно кажучи, мені набридли люди, які кричать і створюють зайвий шум навколо. Я не переношу гомін і будь-який гуркіт, тому здригаюся, коли Ліліана кидає склянку в Лілі, і не попадає в ціль. На її щастя, дівчина з рудим волоссям встигає прибрати дитину зі столика раніше, ніж осколки потраплять у той бік. Я методично поправляю рукавички та приймаю замовлення у милої жінки, яка просить каву та спостерігає за тією ж сценою, яка відбувається щодня. Одні й ті самі акторки, просто різний сюжет. Іноді у мене складається враження, що люди думають не про смак тістечок, а про кількість хлопців, через яких Ліліана плаче.

— Ти ідіотка? — запитує Лілі.

— Ти народилася пізніше, значить ти тупіша! — ображено відповідає Ліліана і я в черговий раз помічаю, як сильно вони ненавидять один одного. І як мало логіки у їхніх словах.

Лілі та Ліліана працюють тут задовго до моєї появи, і я не розумію, як можна постійно так сильно кричати та влаштовувати істерики на кожному кроці. Вони щодня сперечаються через хлопців, одяг та всі ті речі, які не мають значення. Як і їх існування, в принципі.

Що? Я не виглядаю як янгол. Я теж бажаю смерті людям.

Вони блондинки, з короткими ногами та дурним обличчям, і коли Ліліана душить Лілі через черговий столик з хлопцем, який кидає гроші на підлогу, то я запитую у всесвіту: чому людям не дають мозок в подарунок до їх зовнішності?

Ніхто з відвідувачів не звертає уваги на те, що відбувається, бо всі звикли до цього, але два роки тому я боялася пискнути, коли Лілі стрибала по столах і називала це перформансом. Влаштуватись сюди було не кращою ідеєю, але мені подобається колектив цього місця.

— Що я говорила за етикет, чарівні пані? — лається Інді.

Окей. Мені подобається зарплата.

Інді – наш адміністратор, з'являється так швидко, що збиває прибиральницю і забруднює свій костюм, розливши відро з водою.

— Прибрати, — гарчить вона і хапає Лілі за вухо, коли та шипить, а Ліліана тихо посміюється.