Дихай для Мене

Розділ 14

Айві

4 місяці тому

Лікарі сказали, що опіки мами були несумісні з життям й настільки понівечили її тіло, що розпізнати його практично неможливо, тому труна буде закритою. Тато втратив контроль прямо посеред лікарняного коридору, коли його не пустили до моргу для впізнання.

– Яке до біса впізнання? Я хочу побачити свою дружину! Я розмовляв з нею кілька годин тому! – Його крики були настільки жахливими, що медперсоналу довелося вколоти йому заспокійливе і тримати доти, доки воно подіє.

Лікарі, під своїм наглядом, все ж таки пустили його до мами й силоміць витягли з моргу. Тоді я дивилася на нього, але не бачила свого сильного батька. Це була зовсім інша людина: чоловік, який втратив кохання свого життя, мати своєї дитини, найближчого друга та споріднену душу.

Чоловік, який втратив увесь світ.

Він, спершись спиною об стіну, сидів на холодній кахельній підлозі посеред коридору, а за сусідніми дверима лежала його покійна дружина. Я хотіла бути сильною за нас двох, хотіла, щоб, дивлячись на мене, його серце не так боліло, хотіла бути поруч і підтримувати його, хоча ніколи не думала, що він потребуватиме цього.

Коли приїхали пожежники та швидка, я вже знала, що вони не встигли і вона померла. Моя вічно усміхнена, добра і неймовірно світла мама, яка пахла квітами, любила завивати волосся та носити яскраві сукні. Я так і не встигла з нею попрощатися. Не встигла сказати, наскільки вона чудова і як її люблю. І як сильно сумуватиму за нею. Вона більше ніколи цього не почує, а я не почую, як вона називає мене сонечком. Я завжди огризалася і фиркала, коли чула це прізвисько.

Я віддала б все на світі, щоб почути його востаннє.

Сідаю поруч із татом, який навіть не ворушиться, тільки дивиться перед собою скляними очима і здається надто зреченим для цього світу. Кладу голову йому на плече і шепочу:

– Все буде добре. Ми впораємося.

Він ніяк не реагує, тільки самотня сльоза скочується його щокою.

Ось тоді я розумію, що це зламало його. Дивлячись на свого завжди непохитного батька, якого не може підкосити жодне випробування, я розумію, що смерть мами спустошила його настільки сильно, що його попередня версія ніколи не повернеться.