Частина без назви 3

5 0 0
                                    

Під час прогулянки до будинку Шу, Вальт сильно пірнув у свої думки. Прийшовши до будинку червоноокого, Вальт мовчки зайшов усередину квартири. 

 — З тобою все добре? — з невпевненістю спитав червоноокий. 

 — А що? - спитав у всіх захист, озираючись на всі боки. 

 — З тобою все добре? - важко зітхнувши, Шу повторив своє питання більш наполегливіше.

 — Так, все добре. - чим швидше відповідає Вальт. Не дуже хоче, щоб саме зараз і щоб саме Шу ліз йому в душу. Не цього разу. — Просто замислився.Нічого не сказавши Шу пішов на кухню, Вальт слідом за ним. 

Весь час, що вони пробули на кухні, власник квартири був занятий приготуванням Карбонари, а его гість сидів тихіше миші, що від слово зовсім не схоже на Вальта. Єдине, що змогло розговорити - тарілка з улюбленою стравою, звичайно ж після бей-хлібу. 

— Як смачно виглядає. - радісно вигукнув Вальт, із зірками на очах.

— Смачного. — посміхнувшись, промовив Шу. 

— Дякую Шу. - на минає за обидві щоки, Вальт. — А ти чому не їж? — спитав синявий.

— Я не голодний. - схрестивши руки, що є звичкою, відповів Шу. — Ти їж, не відволікайся.

— Угу. — кивнув Вальт, вернувшись до трапези.Під час трапези у голову Вальта лізли дивні думки. Через, які він почав сильно червоніти.— *Невже, я люблю Шу?* - подумав Вальт, краєм ока глянув на друга

— Щось не так? - помітивши, що Вальт краєм ока, дивиться на нього, Куренай відчував якусь незначну напругу. 

— Ні. - Вальт в знак протесту помахав головою. —Просто знову замислився. - різко відповів Вальт. — *Мало не спалився.*

— Останнім часом, ти часто про щось думаєш.

— Я це, не знаю, як сказати. - щось мамлив Вальт. — Не важливо взагалі.

— Важливо, кажи як  - засунувши руки в кишені штанів, відповів Куренай.— Але. - Юнак на пару секунд затих. — *Якщо скажу, втрачу його як друга, а якщо ні, шкодуватиму все життя.* — губився у своїх думках Вальт. 

Від думок Вальта відвернув тепле дихання біля шиї.

— Шу ти чого? - різко повернувшись обличчям, спитав він. 

Куренай узяв Вальта за плечі і притиснув до себе. Карнеокий не впевнено, але ще сильніше притиснувся до хлопця, від чого Шу з'явився рум'янець і легка усмішка на обличчі.

— Ш-Шу? - тихим голосом промовив Вальт.

— Що? - подивившись на друга, спитав червоноокий.-

— Нічого. - не впевнено так само тихим голосом відповів володар карих очей.

— Ні кажи, що мав. - наполягав на своєму білобрисий легенько пройшовшись рукою по головці Вальта, що сперлася на нього.

— Не можу я. - мало не плачучи вигукнув кароокий.

— Що з тобою вдієш. – важко відповів Шу трохи посміхнувшись.

— Коли я зберуся з думками, то все скажу тобі, обіцяю. - витерши очі від сліз, сказав Вальт, глянувши на друга.

— Добре. - промовив Шу подивившись у вікно.Надворі знову ляло як із відра. — Ловлю тебе на слові. 


Далі буде...

You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: Jun 05 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Давай проведем Сонце за ОбрійWhere stories live. Discover now