Закінчивши роботу, Намджун нарешті зміг спокійно видихнути, та це ще близько був не фініш. Брюнет без ознаків життя, лежав на ліжку, поки Ра Ель випалювала останню цигарку, зі пустої пачки, не помітивши як до неї наблизився Джун.
- Не знайдеться для мене цигарки? - Запитав він, свої тембровим голосом.
- На. - Віддаючи свою напів допалену цигарку.
- Закіньчились?
- Так.
- Тоді, я піду придбаю.
- Зажди, в магазині немає таких цигарок, які палю я.
- Знаю. Я для себе.
- Джун. - Вигукнула вона, зупинивши того.
- Що Ріллі?
- Перш ніж підеш, зроби мені послугу.
- І яку ж? - Незрозуміло глянув він. На що Раель, не чекаючи почала знімати верх чорного худі, залишаючись в одному бюсті. Що трохи спантеличило Кіма.
- Раллі... ти ж...?
- Джун. Послухай, тобі не вперше бачити мене в такому вигляді, тому не роби таке обличчя!
- Та... я не.
- Проїхали, все, дістань мені кулю, а то вона мені щось ребро січе, знаєш не дуже приємно.
- Очманіти...і ти весь цей час мовчала?!
- Ага, нагадаю тобі, що читати мені мораль, турботливої матусі, не потрібно. - Попередивши Кіма, змирившись він важко видихнув та приступив до справи, надягаючи білі медецинські рукавички, та обробляючи дезінфікуючим засобом інструменти.
- Чекай.
- Що чекай? якщо я почекаю ще, тоді куля заросте в своєму тілі!
- Заростають тільки шрами. - Вказуючи на свою спину, яка була вся зататуйована. І це затуйоване тіло, могло багато чого розповісти якщо б, його не прикрашав сад колючих троянд. Відколи шрами, які залишилися рубцями, зажили ці троянди захищали рубці, від кровотечі, але разом з тим, ці троянди були дуже схожі з Ра Ель, маючи такі ж шипи й таку ж красу, за якою ховалася глибока рана, покрита рубцями. Ці троянди, охороняли рубці від кровотечі, обплітуючи тендітну спину.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Confidence
FanficКоли вашу світлу сторону, поглинає щось край темне, душа завмирає і перероджується. Коли Лі Ра Ель було шість, її маму застрелили на очах у дівчинки. З того часу, вона виховувалась під опікою батька, Лі Йон Шика, виховуючи свою доньку наче, холо...
