Багатошарові спогади Zero - Початок?

Ч. 4 - Повернення додому - Фінал

- Можна мені поставити кілька запитань? - з часткою загадковості в інтонації все ж звернувся я.

- Давай. Я так і планував.

- Ем... що мають робити провідники тут?

- Ми просто проводжаємо людей додому, а перед цим цікавимося, як їхні справи. Нічого особливого, - коротко пояснив Фрідом.

У принципі, логічно. Боюся питати про інше, адже брат може почати підозрювати, що зі мною щось не так. Або вже почав, бляха муха... Припустимо, що сьогодні - особливий день, і ми поїхали на цей Таємничий острів з метою розважитися, помандрувати. І, мабуть, тільки в мене щось пішло не так, і я благополучно втратив пам'ять. Немає гарантії, що це припущення все пояснить, але, ґрунтуючись на отриманій інформації, більш нормальне в голову більше не лізе.

Продовжуючи щось вигадувати, уважніше поспостерігав за автовокзалом, особливо за головним входом. Увагу миттєво прикувала до себе непримітна на перший погляд табличка, на якій було написано... «Автоковзал». Зір точно не підвів, усе було саме так, як я й сказав. Та тут явна помилка! Невже ніхто не звернув уваги раніше?

- Ем... Фрідом, тут якась помилка в слові. - невпевнено почав міркувати я, показуючи пальцем на табличку.

Провідник глянув на табличку, і без роздумів відповів:

- А що тут такого? Нічого незвичайного не бачу. Ви ж із Семеном і так зрозуміли, про що йдеться, вірно? Тоді проблеми не повинні виникнути.

- Ми здогадалися, однак... так і має бути? Букви явно стоять трохи в іншому порядку.

- Як уже казав, нічого надприродного тут я особисто не бачу. Чесно кажучи, ми, провідники, не маємо до цього жодного стосунку.

Слів немає. То це нормальне явище? Тут є очевидна помилка, але щось ніхто не виправив її... Фраза «нічого незвичного тут немає» вже ненова для мене за сьогодні... Чому так відбувається, ніхто не знає. Може, я занадто багато уваги приділяю подібним дрібницям? Руки сверблять дещо перевірити.

- Я зараз, - вигукнув братові й Фрідому, забігши всередину автовокзалу. Біля кожного проходу висіла дрібна табличка. То це був гамазин, то лобьниця, то лопіцейський вусачок. З великим подивом я пізнавав головну родзинку цієї будівлі. У цьому замішаний «особливо грамотний» грамотій? На простий прикол не схоже...