Закривши очі, вона чекала наступних дій з його сторони, та все що вона очікувала точно не це: коли він зліз з неї, сівши на край ліжка.Чон мовчав, та його мовчання тільки більше нагрівало ситуацію, не знаючи що від цього мовчання очікувати. Позитивне чи негативне? Невідомо. Цей чоловік був непередбачуваною особою, але щось в цьому мало свою нотку. Без цього він би не був Чон Чонгуком. Це був шарм, який підкреслював його, надаючи цьому чоловікові особливу харизму, перед якою було важко встояти, навіть чоловікові)
Просидівши 5 хвилин ось так, мовчки на одному місці, Хонджа все ж наперекір своїм запереченням у голові, вирішила все ж обізватися до Чонгука.
- Чонгук... - Прошепотіла вона його ім'я. Та він нічого невідповідав, що ще більше напружувало її. Тому у останній раз, вона прошепотіла його ім'я, та відповіді дівчина не отримала. Обережно вставши з ліжка, вона непомітно підійшла до дверей, та як тільки вона доторкнулася ручки дверей, як її потягнули назад. Рука Чонгука, різко смикнула її на себе й вони повалилися обоє на ліжко. Впавши на його затвердівші груди, дівчина відразу ж поспішила як омога швидьше, вилізти з його обіймів, та міцна рука притягнула її назад до себе, на що вона видала зойк і в ту ж мить, прикрила ріт долонею, відчуваючи його дихання на своїй шиї, яке обпалювало кожен сантиметр, вона наважилась прошепотіти щось в його сторону.
- Ч..Чонгук - Та у відповідь, та ж тиша.
- Гук..~ - ледве чутно прошепотіла вона, але все ж домоглася свого.
- Ммм - Простогнав він.
- Чонгук...
- Мммм, мені більше сподобалось як ти шепотіла Гукі, як мишенятко - Відповів він, усміхаючись із закритими очима.
- Хто тут з нас ще мишеня?! - Злісно відповіла вона вдаривши його у плечо. На що, одним розмахом руки, йому цілком вистачило щоб опинитися над дівчиною. Чон дивився у її очі, намагаючись знайти бодай якусь зачіпку, але в них лише була не готовність, і нотка страху. Він не робив поспішних винятків, чи дій. Натомість, Хонджа не розуміла що їй зараз очікувати, чи він продовжить розпочате? Чи він просто, чекає слушного моменту, щоб знову вийти сухому з води.
- Ч.. Чонгук, злізь будь ласка... - Обережно мовила вона. На що він зреагував на її слова, й неочікувано відповів:
- Гаразд, я злізу, але ти пообіцяй мені три речі.
- І які ж? надіюсь, це не те про що я вже напевно, це здогадуюсь)
ВИ ЧИТАЄТЕ
Провокація
FanfictionМолодий директор, більярдного клуба - Чон Чонгук. У свої 26 має свою власну вілу, акції компанії свого батька, та чимало знайомих, на кшталт прокурорів, відомих зірок, одним словом, людина якій не потрібно і пальцем ворухнути, щоб когось посадити з...
