///////////////
Нарнія
Частина друга
"Втеча та неочікувана атака"
///////////////
Минув місяць, як прибув в Некрополіс, магії так і немає
Одягнувся в свою форму та рушив до долини
Прибувши до долини, почав медитувати
Десь в глибині лісу були чутні благання про милосердя
Не втратив ні секунди, взяв меч та рушив до місця звуку
Коли прибув заліз на дерево
Там було семеро темних ельфів в академській формі які кидали в якесь створіння яке накрито якимось покривалом
Темні ельфи за допомогою магії кидати в створіння каменями
- "Схоже, це якийсь монстр, чи щось таке" - розвернувся та збирався йти
- Які ж ви люди все таки нікчемні - сказав голова групи темних ельфів
Я зупинився
- "Що він там сказав?! Я його зараз сам знищу" - сказав собі в голові
- Благаю досить, у мене немає зараз монет для погашення боргу - показала своє обличчя
Обернувся на її слова
- Пізно тепер , магія каменя : дощ з каменів - сказав глава ельфів
- стріла ненависті - з меча вилетіло примарне лезо
Лезо вцепилось в лідера
- А ти ще хто? - сказав він гнівно
- Хто я? Я це Ненависть - на обличчі з'явилась мітка - І це остання атака : Розбита душа
З'явився на землі та встромив клинок в землю
Магія створило руйнівну хвилю яку торкнулось ельфів
Їх відкинуло до Некрополіса
Підійшов до неї
- Ти не поранена? - запитав у неї
- Н-ні.. - вона доторкнулась до руки - ай
- Схоже поранена - взяв її на руки - ліпше притиснись до мене
- Д-добре - вона почервоніла
Ми опинились у мене в кімнаті
- Так, схоже ми прийшли - сказав їй, та вложив в ліжко - так зараз зцілимо тебе
Вона промовчала
- Зцілення - направив ману в руки
Рани на дівчині не залишилось
- хух, тепер діло зроблене, тепер вони за голову нашу дадуть нагороду
- с-слухай - сказала вона
Подивився на неї
- Я-як тебе звати? - запитала вона
- Найтом звуть, а тебе як?
- Женя - відповіла вона
- Женя, у тебе є друзі які також потрапили під таку травлю? - запитав у неї
- Т-так - відповіла вона
Мітка збільшувалась
- можеш сказати як їх звуть?
- Славя та Олена - відповіла вона
- Добре, а конкретні риси можеш описати?
- Славя блондинка з довгими косами, а Олена з фіолетовими - розказала Женя
- Добре, їх найти буде нескладно, я зараз повернусь - зник з поля зору
Опинився на даху
- Значить це була Славя, життєрадісна дівчина яка прагне всім допомогти, Олена замкнена в собі дівчина, але непогано користується мечем
Пробив дах та провалився туди
Побачив двух дівчин які були без свідомості
- Це вони - підійняв їх та телепортувався в кімнату
Коли прибув, Женя роздивлювалась креслення
Тихенько розклав дівчат та зняв з них мотузки, зцілив їх та підійшов до Жені
- Цікаво, що це за креслення? - запитала себе Женя
Підійшов до креслень
- Ці креслення потрібні для планувань стін для селища - пояснив їй - селище майже кожен день в атаці королівства Гріфон
- Гріфони?
- Так, вони місяць тому підвищили налоги на селища, ми вступили против та почали спротив - розказав їй
Почуствував противників в коридорі
Зібрав речі та вклав в портал
- Що ти робиш? - запитала вона
- Женя залізь на спину, я візьму Славю та Олену на руки - сказав їй та вклав креслення в портал
Женя залізла на спину та взяв двух дівчат на руки
< Телепортувався разів з 3 щоб у кожної дівчини не лишилось речей, і да вони отямились, та мітка зникла >
Ми вибігли з гуртожитку та побігли до виходу
- "Примара, ти на позиції?" - запитав у нього за допомогою телепатії
- "Так, очікую тебе"
/ Декількома днями раніше:
- "Найт, Гріфони почали мисливництво на тебе" - розказав Примара
- "Примара, найближчими днями приїдь з повозкою до Некрополіса, потрібно вернутись в селище" - сказав йому
/
Сіли в повозку та рушили з Некрополіса
- Вчасно як раз, за нами головорізи ходили - сказав Примарі
- тепер в селище
Всі познайомились та почали спілкуватись
Відтоді минуло 6 годин, як ми прибули в селище
Старейшина підійшов до мене
- Найт, що це за дівчата? - запитав Старейшина
- Це дівчата з академії Некрополіса.. були ними - сказав Старейшині - вони люди, їх в рабство хотіли продати, але завдяки інформації врятовано було
- Це добре що врятували - сказав Старейшина
З башти лунав гуркіт труби
- Ще цього не хватало - сказав Найт
- Селяни всі до домівок - сказав Старейшина
- А нам що робити? - запитала Женя мене
- Примара, відвели їх до нашої домівки, а я займусь гостями - сказав їм та зник з поля зору
- Добре - сказав Примара - дівчата за мною
На полі бою
- І де їхня армія? - запитав командир елітного загону Гріфона
Перед ними встав хлоп років 16-17
- І це їхня армія? Вб'ємо його - скомандував командир
- Не так швидко, темний меч: пекельний вибивальник - меч засвітився темною аурою
Мечем випустив 3 тисячі темних сфер
Всі вони влучили та загін втік з поля бою
- От так буде - сказав Найт та впав на землю, заснув із-за нестачі мани
///////////////
Кінець другої частини
///////////////
ВИ ЧИТАЄТЕ
Нарнія (version Night)
Random"Існувала легенда про лицаря Пітьми який знищив селище із-за загибелі своєї закоханої дівчини, битва тільки розпочалась та вони прагнуть зупинити її"
