Розділ 36

17 1 27
                                    

Мирослав зайшов до номеру. Олена не відповідала на дзвінки, а в готелі чоловік її не знайшов. Вона прийшла на конференцію, але пішла ще до її закінчення. Дівчина виглядала засмученою протягом усієї конференції, навіть ігнорувала Мирослава. Чоловіка дратувала ця ситуація. І він можливо б пропустив вибрик Олени, якби це сталося в інший час. Коваленко мав занадто багато справ, аби витрачати час на істерики та забаганки дівчини.

Чоловік задумувався, навіщо йому ці стосунки. Чи справді хорошим рішенням було починати це? Можливо було б краще завершити все тут і зараз. Позбутися зайвого тягаря...

Око Мирослава зачепилося за добре знайому йому теку. Вона лежала на ліжку, а поряд із ним стояла вже зібрана валіза. Чоловік узяв до рук теку. Він мав достатньо часу, аби роздивитися уважніше документи всередині, але із подивом помітив, що більшості інформації, про яку розповідала Олена, там не було. Лише кілька фото і короткий протокол допиту підозрюваного. Усе інше — просто чисті аркуші. На парі з них були якісь робочі записи дівчини, які не стосувалися справи Лук'яна. Навіщо Михайленко тягала їх із собою було загадкою.

Коваленко роздивився усі аркуші й побачив, що в самому низу лежало ще два документи. Допит свідка, чиє ім'я неабияк здивувало чоловіка.

— Мирослав Коваленко?

Він відклав усі інші документи й став уважно читати протокол допиту. Свідок відмовився свідчити проти Романовського, навіть навпаки, намагався підтвердити його алібі. Мирослав Коваленко був на два роки молодшим за Лук'яна, і вчився на факультеті біомедичної інженерії в тому ж університеті. За показаннями Мирослава, він був закоханий у Лук'яна, тому намагався заплутати слідство. Хлопець вважав, що Романовський не здатний так холоднокровно вбити стількох людей, тому до останнього захищав його. Із приміток, записаних почерком Олени, слідчий не додав цей допит до матеріалів справи. Проте звідки тоді він у дівчини?

Двері номера відчинилися й усередину зайшла Олена. Вона тримала в руках пакет із емблемою пекарні, що була розташована неподалік від готелю. Чоловік зібрав документи й закрив теку. Побачивши його у своєму номері, дівчина була явно незадоволена. Коваленко проігнорував її неприязний погляд і підійшов до Олени.

— Я думаю, нам варто поговорити.

Михайленко саркастично посміхнулася і поклала пакет на стіл у вітальні.

Шляхи до серця Where stories live. Discover now