Лялечка

Розділ 34. Похорон

5 червня тисяча дев'ятсот вісімдесят сьомий.

Ще пару днів тому дізнавшись що завтра вранці нарешті приїжджає батько Дару всю ніч прокидаючись і повертаючись промовляючи кожну репліку яку вона скаже батькові вибралася зі своєї кімнати, що перетворилася за цей час на справжню камеру рівно о четвертій ранку.

Їй пощастило ще що Кай коли наказав прислугі знову повернутися в будинок ночував у себе в кімнаті, а то весь цей тиждень вони спали не просто разом, а обійнявшись.

Тому спокійно видихнувши тільки опинившись на вулиці Дара закуривши, пішла до воріт де в саду знаходилася гарна і дуже затишна альтанка з чудовим краєвидом на фонтан.Закуривши і знову почавши зважувати в умі кожну фразу і репліку Дару і не помітила як швидко пролетів час і вона побачила чорний мерседес батька з супроводом плавно в'їжджають у ворота.

Підбігши до машини, що зупинилася і побачивши як з неї вийшов батько Дару за старою звичкою, адже він її точно відштовхне ввічливо привіталася з ним на відстані:

— Привіт тато.

Томас Ларамі здивовано подивився на годинник. Вони показували сім ранку.

Тому знову глянувши перед собою і непомітно вщипнув себе за руку щоб переконатися, що його дочка не плід уяви. Коли ж вона не розстала у повітрі Томас здивовано запитав:

— Що сталося, коли ти зустрічаєш мене так рано? І якщо своєю давно натренованою інтонацією батько зміг поставити це питання цілком природно, то ось очі, вірніше його абсолютно байдужий погляд, як і завжди ніби окотив її крижаною водою.

Вже з раннього дитинства батько не приховував щойно Кай його улюбленець. Тому зараз відчуваючи цей пронизливий тіло холодний погляд сірих очей Дара, зібравшись з духом, сказала:

— Батьку мені треба сказати тобі щось важливе.

— О, повір гроші на сумочку може дати тобі й Кай. Сумніваюсь, що у жінки може з'явитися якась по серйозній причині, ніж брак грошей на будь-яку жіночу хуйню. Крім того, я втомився.

— Знаєш Дару у твоєму віці ми з твоєю мамою вже побралися, а тобі навіть не вистачає розуму скласти два і два і подумати про таку просту річ на кшталт тієї, що після повернення додому я буду втомленим для розмови, — сказав Томас і вже попрямував до будинку як раптом почув: