Це був ранок.Дічина на ім'я Камі встала дуже рано.Написавши улюбленій подрузі Лі.Вона пішла щось поїсти
*у переписці*
Kami: Доброго ранку!
My Li🖤: Раночку!
Kami: Мені стало дуже скучно,може поїдем в поле
My Li🖤: Добре,але я тільки похаваю
Kami:Окей,на нашому місці
My Li🖤: Так як завжди
Kami: Добре,до зустрічі
My Li🖤: До зустрічі
*кінець переписки*
Дівчина пішла збиратися,бо не хотіла запізнюватися.Це ж все таки улюблена подруга дитинства.Зустрівшись дівчата поїхали.
В полі дівчата веселилися,грали в бадмінтон, волейбол та секретничали,але вони хотіли трохи відпочити від активних ігор та вирішили подивитися улюблений мультик дитинства..Ніндзяго.Але це було дарма..
Лі:в мене дивне передчуття,може за нами хтось слідкує,може підем коло дому подивимося
Камі:не накручуй себе,все добре тим паче я взяла маленький ніж який ти мені подарувала і ми можемо себе захистити ти ж мені розказувала що ходиш та теквандо,а я карате
Лі: Напевно ти права
Камі включила першу серію і вони почали дивитися
Вони почули шорох подумали що це вітер,але це не так. МІЖ НИМИ РІЗКО ПРОЙШОВ НЕВЕЛИЙ БІЛЬ
Камі: БЛЯТЬ ЦЕ УКОЛ
Лі: Це напевно снодійне
Першою впала Лі на землю за нею Камі
...
Дівчата заснули і опинилася в якомусь лісі.Незвичайному,загадковому.Густа зелена трава,квіти...Все тут чарівне та красиве...Для них це було незнайоме місце.Там були великі гриби зхожі на хмаринки,квіти були з їхнього росту,коли них було невеличке озеро.Вони могли блукати лісом хоч до вечора Дівчата були одягнені як справжні ніндзя.Камі була у фіолетовому з чорним костюмом,а Лі у зеленому з чорним.Їхнє волосся було розтелепане по траві.
Отямившись Камі відчула різку біль в голові.
Камі: Блін чого так голова болить
Камі: Де це ми?
Побачивши коло себе непритомну стані Лі,вона зразу ж почала її будити
Камі: Трясця Лі вставай
Лі: А що...Я не їла твою булочку
Камі: Лі яка нафіг булочка
Лі: А де ми?
Камі: Я сама незнаю.Трясця де мій ніж!?!
Лі:ти часом не могла його вдома забути
Камі: Я ніж завжди ношу при собі
Камі почала пошуки
Камі:Оо... Знайшла!!Пішли
Лі: Зараз волосся зав'яжу
Камі побачивши вуха Лі дуже здивувалася
Камі: ТРЯСЦЯ ЛІ ЩО З ТВОЇМИ ВУХАМИ!!!
Лі: А що з ними не так
Камі дістала своє зеркальце,яке завжди носила з собою
Лі: ААААААА!?!!Я схожа на ельфа
Камі: Ну тобі личить.А зі мною все норм?
Лі: З тобою все норм
Камі: Добре,вдих видих
Лі: Вдих видих,як легше стало
Камі: А я казала.Добре пішли
Лі: Окей
Дівчата довго блукали лісом.Та невдовзі вони побачили дорогу до невеликого селища,вони не розуміли чого там прийшло так багато людей.Дівчатка пішли подивитися та розпитати що тут відбувається та запитати де вони.
Камі: Лі ти щось бачиш?
Лі: Вибач ні
Камі: Вибачте а ви часом не знаєте що тут відбувається?
Незнайомець: сюди приїхали наші герої
Камі: Ага, дякую
Лі: Ну що сказали
Камі: Сказали що приїхали якість їхні герої,але я незнаю хто
Лі: Ясно,може проб'ємся крізь натовп?
Камі: Гарна ідея
Дівчата змогли пройти крізь натовп.Вони були в шоці
Лі: Ти бачиш те що й і я
Камі: Йобт твою на ліво...
*(скоро продовження)*
