Крізь страх, безвихідь й біль
Я притворився наче свій
І жертву розриваю я зубами
Свою я душу проклинаю
Тече з очей її сльоза
На шерсть мою скольза
Я притворяюсь наче свій
В цій ситуації безвихідній
Бо як я зупиню цю жорстоку розправу
Жертвою стану я поправу
