Розділ 1: Дружба добігла свого кінця.

12 3 0
                                    

Двоє хлопців і дівчина знають друг друга із середньої школи, оскільки вчилися в одному класі. З перших днів дружба лише активно розквітала. Де б не були, чи то їдальня, клас, кафе. Вони постійно бували у трьох. Дивно те, як різні характери змогли ладнати так  добре.
Все до одного моменту. Коли їх шляхи розійшлися, на цій підставі відбувалася серйозна сварка.
Привабливою зовнішністю хлопець з білим-білим волоссям, бажав бути моделлю та сильно хотів приєднати  друга, бо думав, що той не менш привабливий. Другий з чорним волоссям зав'язаним у хвостик вперто відмовлявся, кажучи: "Модель для тих хто має надзвичайну зовнішність, а популярність і зовсім для  обраних".
Блондин продовжував своє, поки брюнет в гніві не крикнув:
– Досить, змушувати йти туди де мені не місце! Думаєш лише про себе, а на мою думку тобі зовсім чхати?! Ти навіть не питаєш чого я сам хочу! Вже другий тиждень намагаєшся мене вмовити піти з тобою в модель і що!? Дістав! Я йду!
На цій не прекрасній ноті  пішов геть, залишивши здивованого друга.
Дівчина, що має коричневе волосся, обрала сторону другого, але збиралася вступити на лікаря.
Наступні дні відбулися для блондина погано. Він намагався додзвонитися до брюнета, поговорити знову, вибачити, бо справді перейшов кордон своєю впертостю. Нічого не вдалося скільки часу не минуло. Як можна зрозуміти номер абонента був в чорному списку.
Брюнет залишався, весь той невеликий проміжок часу, вдома на ліжку, роздратований, не виходячи навіть на вулицю. Попустило із настроєм лише на п'ятий день. Хоч нормально в магазин за продуктами сходив.
Дівчина, що була посередині у цій тяжкій сварці вирішила тримати зв'язки обох, підтримувати. Вести звичний образ життя, немо нічого не відбулося. Влізати в це не вартує й сил, оскільки це проблема хлопців, проте аж ніяк не її.
Настав той проміжок часу, коли зрештою потрібно обирати куди йти далі та де працювати. Не для всіх питання залишається таким вже простим, очевидним. Люди різні, різні бажання, додається також особисті страхи, хвилювання щодо майбутнього – звичайна реакція. Кожен по-своєму переживає подібний період, досвід.
Поки двоє інших вже швидко обрали собі майбутнє навчання, наш брюнет – Ґето Суґуру думав кілька місяців, допоки одного дня в соціальних мережах не побачив оголошення "Набір учнів до художньої академії". Очі зацікавлено заблищали.
[Це мій шанс!]– подумки зрадів хлопець, збираючись відвідати це місце на день відкритих дверей.

/Думаю таке може в Японії й не бути, але це мій фф, а, отже все може бути! 😎\

Ось воно! В нього з'явилася мотивація, мета, бажання. Проте малювати він не зовсім таки вмів, але якщо дуже хочеш піти, підеш на все завгодно, аби вступити!
Велике бажання, впертість, мотивація, настирнійсть, працьовитість – ключ до мети.
Навідався, дізнався все до чого.
З горем навпіл та підготовкою, все-таки пройшов. Радості не було меж. Відсвяткував в компанії однієї подруги, яка зо сталася на його боці.

/Чесно коли я думала про професію Ґето, то думала спочатку про вчителя англійської в коледжі, але потім прийшла ідея найбільше гарна – художник. До цієї ідеї я дійшла через флешбеки з одної прекрасної (начебто) манхви.\

"Друзі також потребують любові"Where stories live. Discover now