межа

обдираю

що тобі потрібно від мене? 

я знаю, що так буває, 

я знаю, що ти чекаєшта є але, 

я більше не чекаю, 

я більше не кричу та не шукаю, 

обличчя своє не ховаю, 

приймаю все та обдираю, 

своє нутро немовби це стара стіна чекаючи свого ремонту 

думками я вже теж, 

не тут, 

тобто не с тобою, 

пройшло, моє ті хмари, сонце, 

доходить вже воно до краю, 

я знаю, що ти чекаєшт

а явже не стою, 

та не чекаю.