Переодягання, щоб пережити апокаліпсис/Суровая жизнь во время зомби-апокалипсиса

Розділ 247 - Розрахунковий погляд

«Гей, я з тобою розмовляю!» - закричала самовпевнена дівчина, хапаючи його за сорочку ззаду.

Це була межа. Юе підвівся і відштовхнув її руку. «Закрий свій рот. Ще одне слово, і я точно зламаю твою гарненьку маленьку шию». Він голосно загарчав.

Дівчина злегка затремтіла. «Ти... ти знаєш, хто я? Я Мейлі, Су Мейлі. Спадкоємиця...»

«Мені байдуже. І я не хочу знати. Тож заткнися і дай мені спокійно працювати!»

Це на мить закрило рот дівчини. Але буквально через хвилину після того, як вона була приголомшена, вона знову почала лаятись. «Скажи мені своє ім'я! Я зроблю так, що ти не матимеш спокійного життя!» - кричала вона вголос.

Юе закотив очі. «Юе, ти можеш робити все, що захочеш».

«Так! Ти тільки зачекай! Я подбаю про те, щоб ти відчув мій гнів у повній мірі».

«Не варто поводитися так самовпевнено з тими, хто тобі допомагає...», - прошепотів тихий голос, перериваючи її витівку.

Юе подивився на того, хто це сказав. Це була інша дівчина, яку він не помітив. Вона сиділа в найдальшому кутку, підігнувши коліна до грудей. на вигляд вона була приблизно його ровесницею і також була одягнена пристойно.

«Хто ти така, щоб розмовляти зі мною таким тоном, сука!»

Жінка підвелася, обтрушуючи пил з одягу. вона наблизилася до Юе і стала перед ним. Її гарні заплакані очі сфокусувалися на ньому. «Я Хуіджин. Можете звати мене Джин. Дуже дякую, що врятували мене. Я...»

«Я прийшов сюди не для того, щоб врятувати тебе. Я прийшов сюди заради друга. Можна сказати, що ви, отримали взаємну вигоду», - він торкнувся синців на щоках Джуди.

Джуда голосно зашипіла, грайливо відмахнулась від його руки.

«Тянь точно вибухне».

«Це точно. Але я з нею добре впораюся». Джуда впевнено посміхнулася йому.

Юе похитав головою. Тянь іноді може бути дуже захисною. Якщо вона зараз побачить обличчя Джуди, то точно впаде в лють і поб'є всіх і кожного. Заспокоїти її буде великим подвигом.

Зітхнувши, він допоміг накласти бинти на синці на її нозі та руках.

«Мені теж треба», - раптом прошепотів хтось близько до його вуха.