Гра в геловінську ніч

Кохання - це гра з двома переможцями

Пальметто і так зазвичай весь був у помаранчевих відтінках, особливо коли наближались ігри, але був один день коли він ставав таким не через спорт. І, звісно, цим днем, навіть тижнем, був Гелловін. Всі ніби шаленіли в цей тиждень, кампус починав світитись не гірше ніж на Різдво, а в сам день свята більшість студентів не були схожими на самих себе. Навіть деякі професори приєднувались до студентів, одягаючись як демони чи вампіри.

Аарон не хотів брати в цьому абсурді участь, тож в «Едем» на геловінську вечірку хлопець одягнув образ, як його прозвав Нікі, «гетеро студент медичного факультету». І це було набагато краще ніж бути як Ніл та Ендрю, у вигляді мисливців на привидів.

Інші мали більш цікаві костюми. Елісон та Рене були схожі на скелетів, особливо такого ефекту надавали їхні плаття. Ден та Метт були в образах Джонні та Клайда, Нікі начепив на себе козлові роги і був демоном, хоча Аарон і інші слова міг би підібрати. Кевін, містер оригінальність, замалював лице білим і здавався на трупа. Хоча, як завірив Нікі, він мав бути вампіром. Та й, хіба вампіри не є трупами?

Пройшла більша половина ночі, коли Ендрю всіх зібрав, Ніл сів за руль і вони поїхали додому в Колумбію. Хоч Аарон і думав, що всі зразу підуть спати, свіже повітря схоже їх підбадьорило. Тож по дорозі Нікі змусив Ніла заїхати в Волмарт, купити ще алкоголю, аби дома продовжити пʼянку.

Ніл не сильно опирався, тож вже через півгодини всі лиси сиділи у вітальні зі склянками та келихами та думали чим зайнятись. Нікі пропонував типічні ігри на кшталт «я ніколи не» чи «правда або дія», але всім вже під надоїло, та й не під свято якось.

Тож рішення було просте — викликати духів. Рене ідею не підтримала через релігію, хоча Нікі був в захваті від ідеї Елісон. Ніл, як самий тверезий, став шукати якісь ритуали чи замовляння.

— Тож, гаразд. Я знайшов гру-викликання! — оголосив він, піднімаючи голову з ноутбука. — Але, — хлопець покосився на Аарона, — треба бути в костюмі. Це обовʼязкове правило.

— Я в костюмі.

— Костюм дрочуна не враховується, — пирхнув Ніл, але дьорнув плечима, його це не стосувалось. — Як знаєш. Починаємо!

Діставши помаду Елісон, Ніл зняв дзеркало і вивів знаки та символи на латині (Аарон все ж медик, тож зміг навіть кілька слів перекласти). Певне то була якась гра світла, але на якусь мить Аарону здалось ніби вони засвітились.