За кадром

Зникнення

-Лук’яне Федорович! У нас скоро зйомка а Павлівни Сергіївни ще й досі немає.  Що робити?
-Віолето заспокойся до зйомки ще 25 хвилин,У Павліни ще досталь часу щоб прийхати на знімальний майданчик.
Лук’ян Федорович,  відомий продюсер у світі кіно. А Павліна операторка Лук’яна працює недавно,  але Павліна дуже пунктуальна в плані роботи. Тому Лук’ян не переживає по цьому поводу. Але сьгодні все не так.
-Лук’яне Федорович,  Павліни немає вже пів години, ми не можемо так довго чекати її. Що робити?
- Це на ней не схоже. Так, давай так. Ви починаєте знімати фільм , а я поїду до Павліни додому,  може щось сталося.  Все ясно?
- Так, Лук’яне Федорович.
Лук’ян докурив сигарету і сів в свою чорну машину і поїхав до Павліни
Павліна жила на правому березі Київа в Солом’янскому районі,  у п’ятиповерхівці. Жила вона на третьому поверсі.Приїхала з  невеликого міста Ірпінь¹. Живе вона сама , братів і сестер немає,  мама живе в Ірпінь батько також.
Приїхавши на місце, Лук’ян припаркував машину і поспішив до під’їзду. Входячи до будинку, він відчув холодний подих пустоти, який пронизав його до кісток. Він піднявся по скрипучих сходах до третього поверху і зупинився перед дверима Павлівни.
Він подзвонив в дзвінок,  але ніхто не відчинив двері.  Це було дивно .
Лук’ян знав що сусіди дома, але чому ніхто не виходить?
Лук’ян ще раз подзвонив в двері але знову тиша.
Тоді він подзвонив в двері навпроти квартири Павліни.
- Доброго дня, ви не знаєте де Павліна?
- Доброго,  молодий чоловіче . Де  Павліна?  - перепитала стара пані
-Так- коротко відповів Лук’ян
-А ким ви її приходитесь? Як я знаю Павліна живе сама , братів в неї немає
-Я її начальник,  так ви її бачили?                                   ¹Ірпінь – містечко в київській області  

-Начальник? Значить
-Мг- тут Лук’ян вже напружився  за всі свої 21 рік , він вперше шукає дівчину , яка ще на нього працює
-Я її вже не бачила декілька днів,  в останній час вона виглядала напруженою
-Ви не знаєте де вона може буди?
-Вона могла поїхати до батьків , але я так не думаю
- Добре, дякую. Допобаченя
- Допобаченя,  чоловіче.
Лук’ян сів у свою машину, виглядаючи засмученим. Він почував себе безпорадним і розчарованим. Повернувшись на знімальний майданчик, він вирішив зосередитися на роботі і не думати про Павліну до того часу, поки не знайде які-небудь сліди чи підказки.