IV

38 3 0
                                    

Щоденник Івони Рос
5 грудня

Мені стає все важче. Я уникаю зустрічей з матір'ю. Я підслухала розмову матері з батьком. Вони говорили про шлюб Елізи із якимось багатим юнаком. Цей шлюб планувався з їхнього дитинства, а тепер Еліза зникла.
Я зрозуміла, як хоче моя мама грошей. Вона не може існувати без розкішних екіпажей і прикрас. А тато всього лише хоче знайти Елізу. Мені шкода його.
Сьогодні я прийняла важливе рішення, я піду на пошуки Елізи.
Моєї відсутності ніхто не помітить.
Щоденник Елізи Рос
5 грудня

Сьогодні прокинулась від жахливих снів. А ще до мене почали повертатися спогади.
Знову снилася мама. Сьогодні я тільки про неї думала. Навіть зорі мене не цікавлять. Я згадала найважливіше! Чому я тут! Я просто кинулась у відкрите вікно! О, яка я була дурна! Навіщо губити життя? Адже ти не побачиш зорі, сонце, сніг ...
Так, я повина знайти матір. Це буде нелегко.

Щоденник Джека Харісона
5 грудня

Сьогодні день почався з листів. Матір повідомила, що повернулась додому і з її відсутністю в місті мені стало краще. А ще листи про борги, сплатити які я неможу. Єдиною гарною телеграмою став для мене лист друга. Ділан Вільсон мій найкращий порадник, людина, яка вислухає завжди. Він сподівається на зустріч ввечері.

Пізніше

Ділан завітав ввечері. Він розповідав про нові подорожі, чудові місця, гарних жінок. Я завжди йому заздрів. Життя кружляло його у швидкому вальсі. Ділан міг підримати будь-яку розмову і в нього завжди був запас цікавих історій.
Я не міг спокійно слухати його розповідь. Мене здивувала Еліза : вона була занатто спокійна, майже не розмовляла...
- Що з тобою?
Слова Ділана мене збудили. Зазвичай я не розмовляю з ним про пацієнтів. Але вона змушує мене.
- Ця пацієнтка з дворянської родини, яка втратила статки. Мати дівчини справжня егоїстка. Незнаю, що сталось але дівчина ледь не вбила себе. Матір замість того щоб розібратись, здала її до психлікарні. Але вона не хвора.
- Чому? Хіба в неї відсутні симптоми?
- Ні, симптоми є. Вона дивується снігу і зорям. Але...
- Але?...
- В неї добре серце, чисті думки, щирі емоції. Їй невідоме лицемірство. Вона не носить масок. Вона така, яка є.
- Ти закоханий в неї!- Ділан оголосив це так, наче знає щось про кохання. - Я добре знаюсь на цьому, - читає думки?
Я не вірив, його кохання - це недовготривалі відносини, несерйозні. А моя єдина жінка - це мама.

Мистецтво бути собоюWhere stories live. Discover now