На Дотик - Мій

Очікування

Хех, чому так важко, чому важко без людини яка для тебе все? Не поврите, вже пройшло майже 2 місяці, і з того дня я його не бачила. Всф ці 7 тижнів я чула "Ще пару днів кохана, і я приїду", і він не їхав, блін та мене це дістало. Просто нестерпно чекати,і не знати коли ви вже побачитесь. А йому ніби й байдуже що ми не бачимось. Звісно, я розумію, що робота, і не все так просто к я собі думаю, але за такий час можна шось придумати і приїхати в цей чортовий Франківськ, хоть на пару годинок побачити мене, обняти, подивитись в очі.

В мене вже просто нема слів для цього всього. Просто не хочеться вилазити з-під одіяла, не хочеться бачити нікого, нічого не хочеться крім нього. Згадуючи всі наші щасливі моменти, як кажуть і від приємних моментів стає боляче. Просто останні дні я нічоо не роблю, а тільки заливаюсь сльозами. Мабуть, його це вже дістало. Ще й плани всі рушаться.

Ми планували святкувати Новий рік разом,і саме на Новий рік, я хотіла сказати батькам за пропозицію, хоча страшно боюсь їх реакції, знов будуть казати що я ще молода для того. Ми думала я проведу ці дні з ним. В Києві, виключимо телефони, одягнемо ялинку, я приготую страви святкові. Будем весь день дивитись Новорічні фільми і їсти попкорм. Блище до 24.00 я мала одіти свою піжаму з ведмедиками,а він футболку і шорти,ми хотіли по домашньому відсвяткувати. Потім , я пообіцяла стрептиз, хоча чесно-кажучи вже сто раз пожаліла про це, бо ніколи нікому не танцювала, і страшно боюсь обпозоритись. Але все ж , я пообіцяла і я це зроблю. І всю ніч мали бути лиш він і я, а на другий день хотіли піти до ялинки.

Та не тут то було. Говорила з татом, він сказав шо вони будуть переживати і якщо я хочу святкувати з ним у двох, то щоб ми були в Франківську, а це знов гроші. Я це сказала Толі, він обурився, розчарувався, я пообіцяла що впрошу щоб пустили на Київ, хоча, я навіть не знаю як це зробити. Правда.

А зараз він спить , бо прийшов після нічної зміни, а в мене завтра модуль важливий з патфізіології, дофіга вчити. А я сиджу і в голову нічого не лізе, бо хочу почути свій рідненький голосок.