Я наче знов неживий,
Зійшов зі свого я путі.
Вже сонце не сяє,
Пітьма наступає
І гаснуть зірки золоті.
Та раптом з'явилася ти.
Як ангел з'явилася ти.
Невже ти прийшла лиш для того,
Щоб грішного мене спасти?
Ти – Королева Червоних Троянд,
Моє ти спасіння і гріх.
У серці моєму навели ти лад.
В полоні чар я твоїх.
Ти сонце ввімкнула вгорі,
Надію вклала в вуста.
І хай вічно сяє,
Хай вічно палає
Твоя врода свята.
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Живий вогонь
ПоэзияВін - могутній та непереможний. Він - це пристрасть та ненависть. Він пахне полином та конюшиною, а його енергія вічна та невгасима, бо він - живий, живий вогонь.
