Таємниця...

.Повернення в школу.

Я прокинулася від різкого болю в животті, дивлюся на годинник бачу 5:30 ранку, вирішила піти на кухню і знайти таблеточки від шлунку. Знайшовши її, я випила відразу, і почала готувати сніданок, хочу здивувати Сабрі, так як вона мене вчора. Я вирішила готувати картоплю фрі, а надесерт пюре з яблук. Приготовивши все, я накрила на стіл, дивлюся знову на годинник і бачу 6:10 , час перервати сон Сабрі. Я входжу в її кімнату і бачу що вона так мило спить , оххх мілашка.
- РОТААА ПОДЙОМММ!
- Ну що? Дай поспати Задіна!
- Неа! Ходімо снідати, ящо марно стояла біля плити?
- Ні не марно, іди сама їси, я хочу спати .
Ну ні, я цього так не залишу, я взяла і стягнула її за ноги з ліжка, потім почала тягнути черес весь коридор до кухні, вона весь час кричала Менді, Менді, відпусти мене, але нііі ахахахаха , нарешті дотягнувши її до стола, я відпустила її!
- Менді , по перше тобі треба голову добре промити, щоб не робила такі дурниці, по друге дети ходила всю ніч?
- Спочатку сідай снідати!
Вона сіла , іми почали їсти.
- Я була біля моря, потім в барі випила трохи, потім в парку, там зустріла Діна ми розмовляли і він мені признався в коханні, ія пішла додому, біля твого будинку він мене обійняв, і поцілував, все!
- Да подруга, в тебе я бачу ціла філі таля комедія.
- Слухай Сабрін, ми в школі давненько вже не були, може підемо сьогодні?
- Так треба піти, ато виключать і не закінчимо 11 класс. Хахаха.
- Ну тоді ходімо одягатися.
Ми побігли по своїм кімната, одягнулися, і попрямували до школи. Йшли ми пішечком, розмовляли про батьків, про школу, УНЗ , про себе, так ми дійшли розмовляючи до школи, ми увійшли в середину всі дивилися на нас так ніби ми були новенькі тут. Ми війшли в клас , адже я з Сабріною навчаюся в одному класі. Як тільки ми зайшли туди полинуло море питань чому вас не було так довго? що трапилося? деви були? І так далі. Першим уроком була фізика, вчитель старенький років 55 ні на кого не звертав увагу, тільки пояснював задачі висшої математики. Ніхто з учителів даже уваги незвернув нате що нас з Сабрі не було майже тиждень, Ну це і надобре, хоч неприйдеся пояснювати денас чорти носили. Нам з Сабрі дуже стало скучно, іми потихеньку вийшли з класу.
- Ну що Менді куди підемо?
- Ходімо в столовку, зїмо щось солодке!
- Розтовстієш, куди ще солодкого! Хахаха.
Регочучи ми пішли в столовку, і тут якиїсь хлопець обертаєся і виливає на мене сік.
- Пробач будь ласка, це випадково!
- ВИПАДКОВООО? НА БІЛУ БЛУЗУ ЧЕРВОНИМ СОКОМ! ЯКЩО ВОНА ТЕПЕР НЕВІДМИЄСЯ, ТИ В МЕНЕ ЇЇ ЯЗИКОМ МИТИ БУДЕШ!!!
- Алеж,..
- ГЕТЬ ПІШОВ, ЙОЛОП МАЛИЙ
Нічого не сказавши він пішов геть, блінн на білу блузу, вона білааааа,.
- Огоо, нути даєш! Та він мало не обісцявся, Хахаха.
- Я не знаю що зімною відбувається, мабуть я така черес останні події. Ходімо до дому, нехочу більше тут бути.
- Ходімо.
Ми пішли додому зі школи, я цілий день просиділа в кімнаті у себе, Сабрі теж. Під вечір ми вирішили піти до клуба, я зателефонувала Діну і він погодився теж піти. Ми троє розважалися пили різні безалкогольні напої, потім ми з Діном вирішили провести додому Сабріну, а самі ще трохи погуляти. Тепер ми з Діном залишилися удвох.
- Дін, я змерзла.
- Ну тоді ходімо в яке небудь кафе, вип'ємо гарячого чаю, іти зігрієшся.
- У мене є ідея по краще, давай підемо до мене до дому, в тепло і платити не треба, щей нікого нема.
- Ну ходімо.
Ми пішли до будинку, зашли всередину і було трохи холодно, ми вирішили розпалити камін.
Ми роспалили камін, наклали подушок біля нього, взяли пляшку вина і сиділи , тільки вогнище освічувало всю кімнату. Ми почали лоскотати один одного, почали бігати і тут я спіткнулася і впала, Дін впав на мене, я відчула тяжкий подих на своїх губах, його рука тримала мене за талію, а інша потихеньку просувалася в моє волося, і тут він мене цілує, і це вже справжній палкий поцілунок, його рука з моєї талії почала сходити все нижче і нижче, він почав розтібувати на мені джинси. Ія митево підскочила на ноги!
- Ні Дін, ні, я неможу!
- Чому?
- Зрозумій мене, я просто ще не готова до цього!
Він обіймає мене
- Сонце, я тебе не тороплю, коли будеш готова.
- Дякую зате що розумієш, але мені час іти до Сабріни, ходімо.
Ми зібралися і пішли до Сабрі, він поцілував мене на прощання, ія війшла в будинок.
- Ну що, дети була?
- О боже, ти мене налякала, тами просто гуляли і все.
- Брешеш!!!
- Ні справді, у мене сил не було десь йти, Вибач мила але я дуже втомилася і хочу спати. Надобраніч.
- Надобраніч Менді.
Я вирішила що поки нічого небуду говорити їй, потім, потім, а тепер спати.