Таємниця...

.Місяць спустя.

Минула осінь, випав перший сніг у Берверді, адже настала зима...
За цей місяць багато чого змінилося, Сабріна забула нарешті про свою вагітність, яка закінчилася трагедією , її батьки повернулися від бабусі, нарешті в них все добре.
Я почала щодня бачитися з Діном, адже ми кохаємо одне одного, і дуже міцно, мої батьки повернулися з відрядження, я їм розповіла про Діна, вони дуже щасливі за мене. Ми з Сабрі почали ходити до школи, проблем вже не було, все стало на свої місця. Але завтра в мене день народження, мені буде 17 років, унас в країні повноліття настає в 17 років, тому я хвилюсь чомусь. Так мій любий щоденнику я хвилююсь.
- МЕНДІІІІ...
- Що МАМ?
- Ану бігом сюди!
- ОООО, БОЖЕ!
Я чула як мама кричала з кухні жах, вона так голосно кричить щоя почула аж з першого етажа по другий? Мдааа, щось дійсно важливе, може не піти? Я її боюсь вже, гаразд піду, якщо я програю битву це не означає що я програла війну!
( Черес 5 хв )
Я стою в кухні, мама стоїть біля стола, але мовчить, хммм дивно 😐.
- Менді, якщо ти хоть разок поснідавши не вимиєш посуд, Я ТОБІ ЙОГО НА ГОЛОВІ РОЗІБ'Ю, ЗРОЗУМІЛА?
- Чому ти кричиш? Що з тобою? Ти ніколи так не кричала, а посуд я вимию залиш його...
Не сказавши нічого мама пішла нагору, ая прийнялася за митя посуду. Мені цікаво чому мама так поводиться? Чи можливо з батьком посварилася?
Домивши посуд я пішла в свою кімнату, вдома вже нікого не було, тому що як завжди батьки на роботу побігли.
Мої думки прірвав телефонний дзвінок, це був ДІН.
- Ало..
- Привіт коханна, що робиш?
- Та нічого, сиджу вдома одна, сумую.
- Може мені прийти до тебе? Іми удвох не будемо сумувати? Знайдемо собі заняття!!
- Феееее кака! Тільки про одне і думаєш!
- Хахаха, Гаразд вибирай гарний фільм, подивимося..
- Okey.
Я пішла вибирати фільм, було багато , ія не могла вирішити, тому я закрила очі, і ткнула пальцем в фільм з назвою [ Кладовище Домашніх Тварин ] ОООО, Стівена Кінга я люблю, буде цікаво подивитися.
В гостиній я не хотіла дивитися фільм, тому взяла диск і піднялася на гору в свою кімнату, будемо на ноуті дивитися...
- ДІН..?? Як ти тут опинився?
- А вікно навіщо?
Він підходить обіймає мене за талію, цілує... Нуя звісно відповіла взаємністю..
- Я тебе кохаю Мен...
- Я тебе теж Дін, алеж як ти заліз? Другий поверх же!
- Щоб побачити тебе, для мене нічого не страшно,  навіть зломлена рука, тріщина в поперику, розбитий ніс, еее то мелочі!!
- Ой, ой, ой, прям так? Гаразд давай вже фільм дивитися, я гарний вибрала, тобі сподобається...
Він нічого не сказав лише кивнув головою що означало так, ну іми просто почали дивитися фільм..
- Менді, Менді.
Ужасссс, це МАМА! Але чому так рано? Це лише 14:30 годин.
Бля**, бля**, бля** що робити? Все так спокійно, просто не панікуй!!! Довірся собі, алеж як я можу довіритися, коли я руно в халепі черес себе і довірууу, блін щось я від теми відійшла...
- Менді походу твоя мама прийшла, що будемо робити?
- Дітей, ось що!
- Мені геть недо жартів тепер..
- Мені теж, ти головне заспокойся, все буде добре, може,  ти головне мені довірся..
- Щооо??
- Нічого!
- Менді чому ти не... Ой вибачте, я не знала що в тебе гості Менді, вибачте ще рас!
Огооо, мама нічого не сказала? Вона так спокійно повелася?
- Яж тобі казала, що довірся мені, в все буде добре..
- Мгггг..

( А тим часом від облича Тіфані і Браїна, батьки Менді )
- Браїне, я хвилююсь .
- Заспокойся мила якось то буде.
- Алеж Менді завтра повноліття , ми повинні їй розповісти цю Таємницю...
- Я розумію кохана, але ти головне тепер не панікуй, щоб вона нічого незапізрила..
- Але Браїне, що буде потім? Вона нас з ненавидить.
- Тіфані, ми повинні розповісти! Ми заприсяглися що на її повноліття ми розповімо їй, і вже нічого назад неповернеш , що буде потім , тей і буде..
- Ти правий Браїне.

(Тим часом між Діном і Менді )
- Мен, мені час йти додому..
- Алеж як? Чому так швидко?
- Коханна потрібно, завтра дізнаєшся...
- Гаразд Дін.
Я провела його до дверей, він пішов начебто додому, дивні всі сьогодні...
Я побігла на гору, в свою кімнату, день швидко пролетів, на годиннику вже було 22:00 годин.
- Менді ти неспиш?
- Ні, заходь мам.
Мама зашла в кімнату, сіла з краю мого ліжка.
- Менді, завтра тобі буде 17 років, ти будеш повнолітня дівчина, доросла.
( Мама почала плакати )
- Мамусю неплач, для тебе я завжди буду маленькою дівчинкою..
Ми обійнялися, мама лягла біля мене , ми згадували моменти з мого дитинства, плакали, сміялись, і не помітили як час пролетів..
- Люба моя, тобі вже час спати, набирайся сил на завтрашній день...
- Мам я хочу щоб завтра на моєму святі були особливі люди для мене!
- Це хто?
- Ти, тато, Дін, Сабріна.
- Хах , гаразд Менді, а тепер спати...
- Мам, я люблю тебе..
- Ія тебе мила.
Мама вийшла з кімнати щаслива, я довго думала про завтрашній день, Ну і в ітозі заснула...