Дівчина підліток, жила звичайним життям, ніпрощо не хвилювалася... Але коли вона дізналася Таємницю то її життя змінилося, вона навіть в страшному сні не могла собі таке уявити... Але що з нею буде потім?
Я прокинулася від сонячного проміння, вставати була неохота, но було потрібно, яж сюди не спати прилетіла, а знайти маму. Сабріна тихо сопіла, я тихенько пішла до ванної кімнати. Прийнявши душ я одягнулася і вирішила розбудити Сабрі, я набрала в графін холодно крижаної води, і потихеньку пішла до Сабріни, і тут я їй вилили на голову ту воду.. - ААААААААА, БОЖЕЕЕЕ, як холодно! Дурепа! Я тебе зарас вб'ю. Я вибігла в коридор, Сабріна вибігла за мною, лише в одному бюстгальтері і трусиках, мммм - хахахаха. Я бігла від неї до виходу, тому що як вона мене спіймає то мені ханааа. Бляяя тут я спіткнулася, і впала, все вона мене дігнала... О_О - АААА, ДОПОМОЖІТЬЬ! ҐВАЛТУЮТЬЬЬ, ЛЮДИИ! - Заткнисьььь. - Оооо божеее, ДОПОМОЖІТЬЬ! Вже почались сходити люди навкруги нас, всі дивилися на нас ніби тут трахались... БЛІНННН щей якиїсь хлопець почав нас фотографувати.. - Ти придурку! Якщо не прибереш цей телефон за секунду, то прощайся з життям! - Оууу, ащо ти мені можеш заподіяти? Ти маленька дівчинка з морем комплексів! - ЩОО? Ну все козел, ти нарвався! Я скинула Сабріну з себе, (тому що вона була сіла зверху коли спіймала), в побігла д тому хлопцю, в ньього вже стояв страх в очах. Я вхопила його за горлянку і міцно притисла до стіни, недарма я 10 років занималась тайським боксом. - Ну що? Хто тепер маленька дівчинка з морем комплексів? - Відпу-с-с-с-ти Він ледь говорив, мабуть воздуха не вистачає. Я відпустила його, він впав на підлогу і почав жадно хапати воздуха, всі дивилися так ніби я його вбила! - Що витріщились? Ніколи не бачили як дівчина проявляє любов до свого хлопця? Мдааа, трохи брехні непомішає, всі вже розійшлись, лише Сабріна з тим хлопцем залишились. - Ну що, Чахлик Невмирущий? Як тебе звати? - Мдааа, стобов шутки плохі, я Артур, мені 20 років, приїхав сюди відпочити... На вигляд Артур непоганий, високий, брюнет з карими очима, має гарне тіло, але такі хлопці мене не цікавлять...
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Я Менді, можна просто Мен.. - Менді , може підемо в номер і там поговоремо, бо мені якось незручно бути голою.. - Хахаха, знайомся це Сабріна, моя краща подруга.. Я послухалась Сабріни іми всі троє пішли в наш номер, Сабрі одягнулася і ми почали розмовляти. Ми Артуру розповіли хто ми такі, звідки ми, чому сюди прилетіли. Потім він розповідав про себе... Артур опинився нормальним хлопцем, ми всі обмінялись номерами телефонів, і вирішили що будемо друзями... Тепер Артур знами всправі, нас вже троє.. Ми так сиділи розмовляли до вечора, ну потім Сабріна з Артуром зголодніли і пішли поїсти, ая залишилась в номері, апетіта нема.. Тут я чую стукіт в двері, кого там принесло? Я відчиняю двері але там нікого нема, лише маленька коробочка з надписом Менді! Хммм цікаво, я взяла ту коробочку і зашла назад в номер, я почала її відкривати, але там нічого лише записка. " Менді, твою справжню маму звати Самерхолден Діана, знайти її адрес зможеш в клініці де вона тебе народжувала, адрес я тобі написа( -в, -ла ) Клініка О+2, в кінци города, Удачі" Хммм, і хто міг це написати? І чому комусь потрібно мені допомагати? Краще зателефонувати Сабріні з Артуром. - Ало Сабрін, швидко бери Артура, і бігом в номер! Вона кинула слухавку і черес хвилину вже з Артуром була в нашому номері. Я розповіла все, і показала листа, вони читали і немогли повірити. Внас вже є один плюс, цете щоми знаємо як звати мою маму, і те що знаємо де знаходиться клініка, а там нам дадут її адрес, і нарешті я її побачу. Ми домовилися що завтра рано поїдемо в ту клініку. А тепер спати час, завтра важкий день.. Надобраніч!
