Таємниця...

. 3 день в Канаді.

- Дін, Дін, нейди! Зачекай!
- Пробач за все Менді, я мушу тебе покинути!
Мій сон обірвався, я прокинулася вся мокра, дивний сон був, чому Дін мене хоче покинути? Хммм, якось дивно це все, я дивилюся на годинник і бачу 06:00 год. Жах.
Я встала і пішла потихеньку до ванної кімнати щоб не розбудити Сабріну. Прийнявши теплий душ я одягнулася, і замовила нам піцу з соком на трьох в наш номер.
Я включила музику, навушники вуха, і почала дивитись у вікно...
" Я улечю, іспарюсь,
Буду к тебе пріхадіть,
  Я тебе буду снііітса.."
Гарна пісня, але я її недослухала тому що помітила що Сабріна прокинулася.
- Доброго ранку Менді.
- Доброго Сабрін, йди до ванної і будемо снідати, я все замовила в номер.
- Мммм, Гаразд, боя дуже голодна, щас тобі голову відгризу!
- Хахахаха.
Сабріна пішла до ванної кімнати, і тут постукали в двері, мабуть наш сніданок, мммммм.
Я відчиняю двері, так, так, так, я була права, лише за офіціантом ще стояв Артур, і мило посміхався, я побігла до нього, і мало з ніг незбила того офіціаниа.
- Мелка, ти мало офіціанта не вбила!
- Арт тихо!
- Арт?
- Так, я тебе скоротила!
- Добре що хоть ім'я!
- Будеш багато базікати, не лише ім'я, але й твого дружка що ниже живота!
Ми почали дико сміятись з ним, а тим часом офіціант вже залишив сніданок, і покинув номер.
- Ходімо вже снідати.
Ми зайшли в номер і побачила що Сабріна жадно і смачно їсть піцу, ми з Артуром закричали:
- ЕЙЙЙЙ, НАМ ЗАЛИШ!
Ми побігли до неї, і почали теж їсти, поки ми їли я думала про ту клініку.
- Нуууу всеее, ходімо, внас ітак часу небагато!
Послухавши мене ми вишли з номера і попрямували на вихід. Вийшовши на вулицю нарешті я вдихнула свіже повітря, сонечко сяяло, сніг грубонів під ногами, Арт спіймав таксі, іми поїхали вцю клініку. Їхали ми довго, десь 40 хв, за той час я побачила що Сабріна з Артуром небайдуже дивляться один на одного, хммм напевно вони помаленьку закохуються, це надобре, якщо вони будуть разом, я буду рада...
Блінннн, водій ріско зупинився, ія вдарилась головою об вікно, все тепер ґуля буде, я по жизни лоххх.
- Приїхали.
Ми розрахувались за таксі , й вийшли на вулицю. Я побачила перед собою величезну 13 поверхову клініку, з великим надписом О+2 , вона була біла з голубими відтінками. Ми зайшли в середину і попрямували до реєстратури.
- Доброго дня!
- Доброго, будь ласка скажіть де тут пологове відділення?
- Ави до кого?
- До сестри, вона тепер народжує!
- На 5 поверсі, 5 кабінет.
Ми попрямували до ліфту і поїхали на 5 поверх. Вийшовши з ліфту, ми почали шукати 5 кабінет, і знайшли швидко. Зайшовши в нього там сидів високий чоловік, років 55.
- Доброго дня, чим можу вам допомогти?
- Доброго, мене звати Менді, мені потрібна адреса жінки, яку звати Самерхолден Діана, вона тут народжувала 17 років назад.
- Я неможу давати вам таку інформацію!
- Я її дочка!
- Якщо так, та тоді зачекайте..
Чоловік кудись вийшов, ами стояли і чекали.. Нарешті я дізнаюсь адресу своєї мами...
- Блін де його носить?
- Арт, заспокойся, щось ти дьорганий!
Вцю хвилину заходить той чоловік, з якоюсь папкою в руках.
- Шановна Менді, 17 років назад народжувало 5 таких жінок!
- Яких це?
- 1. Самерхолден Діана Нетжо.
2. Самерхолден Діана Мімівна.
3. Самерхолден Діана Икус.
4. Самерхолден Діана Чександрія.
5. Самерхолден Діана Анівна..
- Огооо.
- Ви знаєте як ваша мама по батькові? Бо вона одна з цих 5.
- Ні, не знаю.
- Ну і що тепер?
- Давайте мені адреси всіх 5.
Він нічого не сказав, алише написав адреси цих 5 жінок.
- Спасибі..
- Удачі вам.
Ми вийшли з кабінету і пішли на вихід.
- Нущо ваша сестра народила?
- Авжеш! П'ятірню!
Вийшовши з тієї клініки я запропонувала пройтись пішечком.
- Менді і як ми знайдемо твою маму? Їх аж 5!
- Сабрін замовкни! Ітак голова обертом!
- Я придумав!
- Що Арт?
- Ми кожен день поділимо на 5 жінок, і будемо йти до кожної, поки одна з них не виявиться твоєю мамою.!
Я побігла до Арта і обійняла його. Ми всі почали сміятися, ми почали ходити вулицями міста і говорити про наш план на 5 моїх Мам.
Ми й непомітили що настав вечір, ми ще довго гуляли і зрештою пішли в готель щоб набратись на завтра сил.
Нарешті ми в своїх номерах,я дуже виснажилась сьогодні, і завтра дуже важкий день буде, а тепер спати, Надобраніч!