Таємниця...

Кінець

Прокинувшись вранці ми всі поїхали в аєропорт, білети були на рейс що мав відлітати черес 10 хв. Ми всі вже в літаку.
( Черес 6 годин )
Я з Сабріною і Артуром стою перед своїм будинком, я вирішила зайти перша.
- Менді, Менді, ти повернулась, ми так тебе чекали..
- Я теж, мам зателефонуй Діну хай приїде до нас, я вам маю дещо розповісти..
- Гаразд Менді
( Черес 1 годину )
Мама, тато, Дін, Артур, Сабріна, сидять в гостиній на дивані, ая навпроти них стою.
- Ітак, я зібрала вас всіх щоб розповісти щож я робила в Канаді, біля Сабріни сидить мій кращий друг, ми з ним там познайомились, він нам з Сабріною у всьому допомагав. Ія знайшла своїх батьків, це Самерхолден Діана Анівна, Самерхолден Уеслі, і залишився братик, а братик ДІН!!!
- Менді.
- Що МАМ?
- Ми знали хто твої батьки, і брат, просто ти сама мала розгадати цю таємницю..
- Чудово мам, судово, мені вже все Рівно щови знали ащо ні, головне я дізналася! А тебе Дін я ненавиджу , ти бридкий мені, ти вже для мене ніхто, я неможу зустрічатись з рідним братом, забудь все...
- Менді, я знав щоти моя сестра але неміг тобі розповісти, тому що покохав дуже сильно..
БЛІНННН як мені бридко від них, ненавиджу, ненавиджу.
Я вхопила Діна за горлянку, йому вже не вистачає повітря, так йому і треба, зате що знав все спочатку, а грався мною ніби лялькою.
- Менді відпусти його, ти його вбєш.
- Ні Арт, так йому і треба..
Артур штовхнув мене, ія впала.
- Менді не чіпай його, він не заслуговує на смерть від тебе, він ніхто вже для тебе..
Артур прав, нехочу пачкати руки об НІЩО!
- Іще одне, я їду з цього міста назавжди , і неодна, а з своїми любимий друзями Артуром і Сабріною..
МИ ПОЧИНАЄМО НОВЕ ЖИТТЯ!!! Зустрічай Амстердам.