Думки...Все про нього ,про нього.Та скільки можна,ні я неможу ,навіщо ,чому?
Думки...Все про нього.Ні я сильна ,я зможу ,я впораюсь.
Не можу зрозуміти що я роблю,все так складно,чи може я сплю?
Так тепло може я вже померла ,чи ні чому я відчуваю біль? І крик чому я чую голос мами?
........
Світло,де я ,чому мама плаче,що сталось?
-що сталось мам?Чому ти плачиш?-з сухістю в горлі шептала я.
-Донечко ти жива,слава Богу -з плачем сказала мама.
В мене жахливо боліла голова і руки вони були перемотані бинтом.Я не зовсім розумію що сталось треба перематати час назад і згадати:
Школа.
-Привіт Ем .-це моя подруга Юліі
-Пртвіт,нічого.
-Що знову він?
-Так він.
-Тащо ти в ньому знайшла?
-Сама не розумію.
Урок пройшов не дуже скоро ,але я встигла відповісти біля дошки.Навчаюсь я нормально не відмінниця але і не тупа.
Уроки прйшли бігом.Я поверталась додому йшов дощ.
Було так романтично ,але я не полюбляю таку погоду.
Зайшовши в дім я відчуля тяжкість на душі,в будинку небуло нікого я зайшла мене зустрів мій кіт Томас .Я була рада його бачити бо мені було сумно.Я поїла і пішла в свою кімнату трохи відпочити.Пройшо трохи часу я заснула,прокинулась вже від того що хтось шумів на кухні.Це була мама .
-Привіт мам.
-Привіт,сідай будемо вечеряти.-веселиньким голосом сказала мама.Як пройшов день?
-Нормально.
Я поїла і пішла до кімнати подзвонити Юлі.
-Алло.Привіт.Що робиш?
-Привіт Ем .Я стою чекаю На Алекса.О ось він ну давай я тобі пізніше позвоню.-якимсь дивним голосом сказала вона.
Алекс -це хлопець Юлі ,він накачаний,красивий,милий ,добрий ,ще він нетакий як всі.
Поседівши трохи я пішла в душ,а потім в мене задзвонив телефон це був Стів.
-Ем, привіт,що робиш?-сказав стів.
-Привіт,нічого.
-Може вийдеш,погуляєм-несміливо сказав він.
-Добре.
Відкриваючи шкаф і вибираючи наряд я думала чи правильно роблю.Я вийшла з дому надворі пахло свіжістю все було мокре з дерев капали маленькі краплинки,я побачила його.Він стояв біля своєї машини спершись на капот в джинсах,білій футболці.Він був такий красивий ,накачаним і сексуальним.
Я підійшла до нього.Боже які в нього красиві очі.Він хтів мене поцілувати але я відвернулась.
-Ну що куди підемо,-з інтересом запитала я.
-Туди де починається небо.
Ми їхали згодину.Ми приїхали до якогось висого будинку піднялись на гору.Стів сказав щоб я закрила очі.Ми підійшли до самого краю даху .Я трохи злякалась і схопила його за футболку.
-Я тебе тримаю,довірся мені.
Я чомусь довірилась йому.Відкривши очі я побачила небачувану красу,я стояла на краю даху і дивилась на нічне місто , яке палало вогниками,дивилась на небо яке сяяло зорями.
-Я недумала що ти такий романтик.-сказала я .
-Просто цей вечір для мене важливий.-якось глибоко сказав він.
-Дорочі ,до чого це все.-байдуже сказала я.
-А тт що не здогадуєшся що сьогодні за день?-він запитав здивовано.
Так я знаю що сьогодні моє др ,але я недумаю що хтось про нього згадав.
Трохи постоявши і подувавши,я побачила що в двох метрах від нас стоїть стіл з їжею та напоями.
-Що це?
-Як ти могла подумати що я забув про твій др.-з сумом запитав він.
-Я просто сама про нього згадала тільки під кінець дня.
Я побачила що у двері зайшла мама ,потім Юлля і Алекс.Я була дуже рада їх всіх бачити.Мене всі привітали,окрім Стіва.Він мене позвав ми відійшли від гостей.
-Ем,я тебе дуже кохаю і хочу щоб ми завжди були разам -сказав він мені з милив голосом.
-Я теж тебе кохаю.-боже чому я це кажу?Запитала я себе але мої думки прирвав поцілунок.Він був такий ніжний,і здавалось він іде вічність.
Він подарував мені браслет де було написано"Я і ти разом ".Ми приїхали додому я поцілувала Стіва і зайшла в будинок.Пртйнявши душ я подивилась на часи і здивувалась 03:00 я маю вже спати .Вклавшись в теплу,мяку постіль мені прийшло смс
"Завтра я буду чекати тебе біля парку ,я тебе кохаю.Стів."
З посмішкою на обличчі я заснула.
Оо,почався мій ранок з того що я незнала що надіти.На зустріч з Стівом я пішла в чорних шортах і зеленому топі.
-Приввт ,моя красуне,-з посмішкою сказав Стів.
-Привіт .
-Я хочу провести з тобою весь день,ходімо.
Ми йшли ,коли я трохи стомилась він взяв мене собі на спину і ніс ми йшли пляжом.Ми сміялись цілувались,і просто раділи.
В один момент я відчула холод ,по моєму тілу стікала кров ,я була вся в крові.Все навкруги було в крові.Я злякалась почала плакати але тут мене хтось кличе але я не можу відгукнутись.
-Ем,Ем,прокинся-кричала мама.
-Це був сон?-я подивилась на свої руки і тут ,це був сон.
-Ем я повинна тобі дещо сказати.Стіва збила машина.Він кудись спішив і вибіг на дорогу вантажівка не змогла зупинитись і ...
-Ні ,ні цього не може бути ні!
Я кртчала так голосно що захрипла.В той момент мені здалось що від мене відірвало часточку моєї душі .
Стоявши біля могили я просто плакала,бо не могла вимовити ні слова.Я просто захлиналась сльзами і мовчала.
Всі дні після похорон я плакала і не їла.Я задумалась а навіщо мені жити коли я можу просто піти до нього.
Я знайшла лезо пішла до ванної і провила один раз я невідчула болю,потім другий мені здалось що я стала вільною ,за третім разом я почула крик мами.
