Чому ти плачеш, дівчино, скажи?
Образив хтось чи просто сумно?
У голові щось каламутно?
Хоч кілька слів ти напиши
Про те, чому сумуєш ти.
Про те, що в серці в тебе коїться,
Чому воно все непокоїться?
Про когось чи про щось, не знаю,
Та б'ється так, мов вилітає
З грудей воно, і не вертає
Зі свого стану божевілля,
Немов у серця є похмілля...
А може й є? Хто його зна...
Твоя тривога не мина
Ні серця, ні душі, нічого...
Ти думаєш лиш про одного
Єдиного, "свого", живого.
Того, хто чхать хотів на тебе.
Коли ти дивишся на небо,
То мрієш, ніби ви удвох.
Насправді ж ні. Не вдвох - утрьох.
Вгадай, хто зайвий? Молодець,
Розумна дівчинка. Тепер
Забудь його і йди вперед
З розбитим серцем, і думками,
Які з'їдають зсередини,
Які зжирають тебе всю.
Забудь його, як він забув,
Забудь його і більш не згадуй.
Ти з'їж шматочок шоколаду
І стане краще. Посміхнись!
Ти покохаєш ще колись!..
Чому ти плачеш, розкажи...
