Гуркіт. Шум. Спалах

.

Гуркіт. Шум. Спалах!
Знов тебе згадала...
Краще би я спала,
Думок усіх цих не знала. 

Тихо ніч настала.
Знову тебе згадала...
Як тоді солодко стало,
Як я тебе впізнала. 

Крикну душі стиха:
"Нащо мені це лихо?"
Та лиш підійме пиху:
"Щоби змогла ти дихать". 

Темінь змело крилом.
Зранку дихнув ти теплом.
Впевнено йшов напролом,
Та все це було лише сном.