Коли ми зайшли у якесь приміщення, це було щось типу печери, просторе , і так як був день видимість її була хороша.Я почула скавуління....В кутку цієї печери сиділи 4 маленьких вовченяти...Вони такі милі...Коли ми зайшли,вони дуже злякалися та побачивши хвостика заспокоїлись.Я підійшла до них та почерзі погладила.Вони дивились на мене з недовірою та страхом в очах.Марк знову перетворився на людину...я злякалась,тому що ще не привикла...
-Лі...будь-ласка дивись за вовченятами ,щоб вони сиділи тихо і нікуди не йшли-сказав занепокоєно Марк...
-Так звісно але...що сталося?- запитала я.
-В ліс прийшли Мисливці...вони полюють на мою стаю...-сумно відповів Марк.-А так як я вожак,то маю постояти з стаю,навіть якщо під загрозою буде моє життя...Я сподіваюсь що повернусь-пролунав вистріл,Марк поцілував мене і перетворившись на вовка побіг...Я так за нього переживаю...Я сіла на підлогу а біля мене лягли вовченята.Тут пролунав гучний вистріл,і я почула скавуління...та це був не Марк ну тобто хвостик...Я знаю його виття.Та на душі було боляче,за того вовка.Ну тепер вони будуть битися до останнього,тому що поранили когось.А вони -всі за одного,та один за всіх.Почулося голосне ричання багатьох вовків а потім крик людини.Стало дуже тихо,і я не помітила як заснула.... Чи то просто відключилась через безсилля...
