Колись й до мене прийде ця година.
Коли в очах побачу темноту.
Заплаче вся моя родина
І покладуть мене в важку труну.
Не треба плакать,чуєш, рідний краю
За дитину втрачену свою.
Таких як я ще буде безліч,знаю
А я полину вдалечінь свою.
І покладуть мене у темну,сиру яму.
Засиплять землею,бо з неї я пішла.
Найбільше жаль лиш тільки мою маму,
Бо дитини в неї вже нема.
Не журіться люди,не сумуйте-
Це життя,воно як одна мить.
Жити вмійте,життя не дармуйте,
Знайте, воно швидко пролетить !
ВИ ЧИТАЄТЕ
Жити вмiйте,життя не дармуйте...
PoetryЗаповід-він є у кожної людини,адже кожен задумується, що ж буде після того як душа покине тіло... Живімо кожною хвилиною,секундою сового життя,адже воно таке швидкоплинне !
