Підсумовувати рік - так банально і важко водночас, бо що таке рік?
Це всього лиш багато днів
Поступово закреслених чи, швидше, викреслених на настінному календарі
З відверто невмілим графічним дизайном
Хоча може рік - це
Всього лиш багато моментів? Прожитих, відчутих, викинутих з голови
Моментів, котрі ти, можливо, ніколи більш не згадаєш
Моментів, неймовірно важливих тобі
І таких непотрібних іншим
А може рік -
Це всього лиш багато думок,
Що неспинно крутились в твоїй трохи втомленій голові,
Що рвались на зовні твоїм трохи втомленим голосом.
Може це всього лиш твої думки,
Зустріті вороже привітно й ніяко
Думки, котрі народжувались і вмирали
У твоїй
Трохи втомленій
Голові
Може рік -
Це люди й обличчя, обличчя, обличчя
Обличчя, котрі ти зустрів й не зустрів
Котрі ти запам'ятав і на котрі не звернув уваги
Обличчя котрі ти, задихаючись, вчив напам'ять
І котрі поступово, риса за рисою, необачно губив
Може рік -
Це всі усмішки разом взяті
І твої, і чужі, і розділені на двох
На трьох, чотирьох, на натовп, на цілу планету
Усмішки, від котрих тобі ставало затишно, тепло й безпечно
Усмішки, які різали наче ножі,
Які ти ковтав і які були інколи геть недоречні
Усмішки, про які ти благав й не просив
Може рік -
Це місця і планети,
Де ти був сам один й в галасливій юрбі
Місця, де ти плакав, місця де всміхався,
де було гаряче, холодно й трохи незручно
місця, де тобі було надто мало місця
Місця, де повітря часто не вистачало на всіх
Може рік -
Це все те, що приносило тобі щастя
Може рік -
Це все те, що приносило тобі сум
Може рік -
Це всі твої "чому?", "для чого?" і "нащо?"
Хоча, швидше за все,
це всього лиш 365 перекреслених днів.
