POW Амелія
Я прокинулася від гулу людей на вулиці. Переодяглася, почистила зуби, розчисалася.
— Напевно, там якесь свято... - подумала я.
Коли я вийшла на вулицю пере ді мною була така картина:
Натовп людей явно був чомусь здивований. Люди оточили колом одну ділянку вулиці та пильно дивилися туди. Я стала пробиратися у перед, що б побачити, що там таке. Коли я пробралася на самий перед я здивовано посміхнулася. Передімною стояло якесь дивне створіння. У зріст десь метр, з довгими вухами, маленьким хвостиком на кінці якого ромб, на спині щось схоже на плавники, з вусиками на голові в кінці яких теж світло рожеві ромбики, само воно салатово-зелене з світло-бірюзово-зеленими плямами та з темно-бірюзово-зеленими очима.
Воно підійшло до мене й поклонилося. Я здивувалася та поклонилася у відповідь. Тоді воно заплигнуло мені на руки. Я зрозуміла, що я з ним стою по середині кола здивованих людей. Мені це положення не дуже сподобалось. Воно зрозуміло це і перемістило нас у мою кімнату. Я дивилася на нього очами з 50 копійок. Воно сплигнуло з моїх рук і подивилося на мене. Я від шоку застигла на місці та не могла поворухнутися. І тут воно заговорило.
—Мене звати Чера-Чера.-сказало воно та трохи підняло довгі вуха.
—А тебе як?
—А... Е... Ам...-відповіла я.
—Ну...- чекало відповіді воно. Я трохи відійшла від шоку.
—Ам... Амелія...
—Ну будемо знайомі-сказало Чера-Чера. За то тепер я впевнена що мене більше нічого не здивує.
—Я поживу у тебе, ти ж не проти.- відповіло на моє здивування Чера-Чера. А ні забираю свої слова назад. Таку наглість я не очікувала.
—Мовчання знак згоди.-вимовило воно.Тоді я вже не витримала та втратила свідомість...
Продовження слідує...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Пригоди Чера-Чера та Амелії
FantasyЦя книга про дівчину Амелію та фантастичного прибульця Чера-Чера. У разі подій вони стають найкращими друзями. З ними трапляється багато пригод. Вони захищають землю від злих прибульців, пізнають людей та втікають від учених які хотять дослідити Чер...
