Любов на кінчиках кликів

8 частина

Закінчились шкільні заняття я зразу пішла до своєї кімнатки якою я рахувала рідною домівкою.
-Зробивши Д/з, я могла би відпочити або десь прогулятися, наприклад в...
Мої думки зупинив шум мотоцикла який наїхав на калюжу, і звісно вода бризгами полетіла на мене.
Але я неочікувала що через це мотоцикл зупинится.
-Ой, вибач.
Струсуючи із себе воду я з усмішкою сказала:
-Ах, нічого серйозного ж не сталось.-після цьої фрази я нарешті піднесла голову, і усмішка ,,сповзла" з мого обличчя. Ти.
-Ее, Емма?
-Ти той самий Огневий?!
-О, Діана тобі розказала.
-Як бачиш.
-Вибач мене будь ласка, я вже другий раз завдав тобі шкоди.
-Все добре, чесно.-я усміхнулась Владові, він говорив щиро.
-Давай тебе хотя би підвезу додому.
Я була згодна, оскільки осьтак ходити по вулицях в мокрому одязі я не хотіла. Я поставила руки на живіт Владові, але він сказав щоб я притулилась ближче бо їхати він буде швидко. Поклавши голову на  плече хлопцеві, я вдихнула солодкий і терпкий одночасно аромат духів я відчувала себе в безпеці. До готеля залишалося тільки заїхати на горку і повернути наліво, і я сказала:
-Зупинись будь ласка біля цього магазину.
-Ти десь тут живеш?
-Ну, майже.
-То давай до кіньця довезу.
-Ні, я і сама справлюст, чесно.
-Я тебе не питав.-він усміхнувся і взяв мою руку щоб я не змогла піти. Куди їхати?
-Ну, добре на горку, а потім наліво.
...................................
.................
-Діана в мене є запитання
-Ну?
-Ти давно знаєш Влада?
-Ну так, я його з середньої школи знаю весь час був задиракою.-згадуючи вона всміхнулась. Бився весь час ходив з царапинами, ось якраз в одній бійці ми познайомились.
-Ти з ним билась чи він тебе рятував?
-Билась? Ні, і не рятував.-Діна занурилась в спога. Того дня я була в медпункті.............................…....................…………
Медсестра: Діанка ти тепер частий гість медпунку, що на цей раз?
Діана: Розумієте я грала волейбол, але м'яч летів низько через це я з розгону впала на коліно, але я відбила)
М: Молодець* погладила по голові*, але будь акуратнішою.
Д: Обіцяю.
М: Ой, Діанка в мене закінчилась вата, я зараз прийду.
Д: Добре, я почекаю.
Через хвилину увірвався хлопец.
Влад: Хууух, здається відірвався.
І тут він замітив мене.
Д: ...
В: Ой, вибач не знав що тут хтось є.
Д: Та нічого ... Ой в тебе на руці  рана.
В: Все гаразд просто царапина.
Д: Всеш потрібно продензифікувати.
В: Еммм.... Ну.. Гаразд.
Д: Сядь буд ласка з боку.
Він сів і простагнув руку, я взяла флакончик з потрібною рідиною, з кишені спіднички витягла носовичок і відірвала кусочок. Він уважно дивився як я намокшим кусочком тканими протераю рану і сказав:
В: Ммм мене звати Влад,а тебе?
Д: Діана........
...............................................
.....................
-І тоді я розказала про себе і він в свою чергу ось так всьо і було.
-Ясно, дакую що розказала я піду на обід хочеш зі мною.
-Я би пішла, але в мене ще є деякі справи.
-Як хочеш, якщо передумаєш я буду на даху.
-Там здається все закрито, ні?
-Ну в мене є шпилька і талант.
-Ого, ну гаразд я пішла, пака.
-Ага, пака