Шкільна історія

  Сьогодні до нашої школи завітав новий учень. Його ім'я було Денис. Було вільне місце в Іри, Насті і в мене. Він на диво сів біля мене. Я не переношу хлопців, а особливо нових які  сідають біля мене. Ми всі уроки промовчали. Коли я йшла додому то він йшов за мною, немов би стежив. Нарешті я дійшла до моєї брами і .............. І ЗНАЙЕТЕ ЩО? Виявляється він мій сусід! Це неабияк мене засмутило. Я все розказала мамі.
Мама: - Ну той що, познайомитесь і все.
Я: - Мамо, ви нічого нерозумієте!
Я дуже обурилась тому що, мама мене не зрозуміла. На другий день я навіть не розраховувала що Денис буде до мене так приставати. Всі уроки говорив і це мене дратувало.
- Ну ти відстанеш від мене?!
- Ну скажи як тебе звати?
- Катя!
- Ов, давай дружити.
- Нізащо! Щоб ти до мене знов чіплявся? Ні.
- Ну яж не чіпляюся.
- Чого тебе вчили в минулій школі?!
- Мене вчили всього чого і тебе.
Це лише були квіточки. Коли я йшла додому він вихопив з моїх плеч рюкзак!
- Давай я тобі допоможу.
-Ну допомагай, можливо від цього тобі стане легше?
- Чому ти така зла зі мною?
- Ти що ще досі не зрозумів?
- Ні.
- Не чіпайся до мене.
Прийшла я додому і просто лягла. На диво заснула. Прокинулась лише вранці. Пішла до школи. І лише там зрозуміла, що не зробила домашнього завдання. Мій чіпливий сусід по парті дав мені списати. Я була здивована і трішки рада що він сів до мене.

Далі буде......