Змова Кров'яних Балеток.
Здавалося що нічого такого не було поганого в звичайнісінькому прибиранні, якби не маленька дурість головної героїні.
Перед Різдвом Христовим, одна мила Панна, вирішила поприбирати в оселі. І це її "вирішила", мало вже насторожити оточуючих, адже вона страшенно ненавиділа прибирати. Сам результат її спершу радував, надавав сил, підносив на вершини щастя й подекуди навіть надихав, але розчарування, від того, що за деякий час знову, потрібно прибирати, пригнічував й дратував.
Але, оце одвічне "треба", брало гору над емоціями й якто кажуть "очам страшно, А руки роблять".
Після 101 відмовки, що прибирання для неї каторга із каторг, Оксана, все ж розпочала боротьбу із темним й небезпечним світом пилюки й розкиданих косметичок...
Спершу перескладавши 200 баночок лаку для нігтів, якими до речі вже давненько не користувалася, Пампушка Сяня, як вона себе асоціювала, захотіла кудись сховати мамині старі штори, які чекали й чекали дня "Х", щоб відправитися у цікаву подорож через все місто й оселитися в квартирі маминої сестри, яка по-при хороші статки, жила гірше підвальних щурів.
А потім, іще знайшла, шерстяний коц, який також чекав свого дня "Х", І красовки, І якісь закрутки й ще Бог знає що, валялося у їх 2-ох кімнатній квартирі й чекало свого дня "Х".
Оксану, не на жарт обурило те що із її милої й рідної квартири, тітка зробила собі склад потрібних й не дуже речей. Хоча за хвилею обурення, прийшло усвідомлення, що її тітка Люба, своєрідний величезний Плюшкін.
"Ого, нічого собі! А ще на вигляд така інтелегентка... Ахах, нічого не змінилося, ще із мого дитинства", подумалося дівчині й вона почала згадувати різні історії пов'язані з її цьоцею Любою.
#ІсторіяПерша: #ДухРіздваНаче грім із ясного неба, роздався телефонний дзвінок від її "любої" тіточки Люби.
На якусь мить, дівчина, подумала, що її тітка, володіє надприродними силами, адже на передодні, дівча, якраз думало про неї, але похитавши головою, бо такого в світі не буває, (принаймні так навчили нашу героїню), вона підійняла телефонну слухавку й промовила.
--- Аллло. Цьоця, добрий день, то я.
--- А ну ясно що ти! Мама є?
--- Ні, не має!
--- І де вже з самого ранку її чорти носять? - жахливим тоном промовила тітка, - я от хотіла, щоб вона мені сирника спекла й взагалі ми домовлялися, що я прийду до Вас на Вечерю. Вона взагалі думає щось готовити?!
--- Мама, на роботі, - насилу вичавила із себе Оксана. - Подзвоніть потім.
---Я побігла, мені потрібно зробити зачіску. Все.
--- Добре, па.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Змова Кров'яних Балеток
General FictionІсторії про дівчинку з розбитим серцем, розтоптаною душею, печальними очима та її депресивні натюрморти. Історія 1 - 10 січня 2018 р.