У відповідь тиша... +18

1 Глава

За вікном було дуже холодно. Середина зими. До весінніх канікул ще 3 місяці.

Тяжке навчання. 4 перерва.

Я сиділа на підвіконні і переписувалась зі своїм "інтернет другом".

Ми з ним ніколи не бачились. Але я понад усе бажаю його зустріти.

Він дуже добрий і відкритий, а ще доволі симпатичний.

Я вже замріялась про наше з ним майбутнє, як мене перебив голос моєї молодої сестри.

Ні, вона говорила не до мне. Але мені дуже кортіло дізнатися про, що і с ким.

Я ж страшна сестра, я маю знати, що відбувається в її житті.

Піднявши голову я побачила, що вона підійшла до одного старшо класика Кріса.

Не дай бог вона з ним спілкуєтся.
Він же такий кончений, що хай світ його боронить.

- Крісс, звери на мене увагу... Ти мені подобаєшся! - вигукнула моя сестра Хонджу.

- І що? - без емоцій відповів він

- Як, що? Я тобі освідчидась!

- Знаєш скільки таких як ти? За мною натовп дівчат бігає. І ти думаєш, що я буду зустрічатися з тобою?!

Я знаю, що моя 14- літня сестра дура, але не на стільки.

Після цього вона просто побігла кудись.

Мені її так шкода. Я розумію її.

І яке Крісс має право ображати її перед усією школою?

Я швидко завелась із підвіконика і направилась до старшокласника.

- Чуєш ти Чмо! Яке право ти маєш так ображати мою сестру перед усією школою!? В тебе зовсім не має совісті? Таке відчуття, що тебе виховувала в дитячому будинку! - після моїх слів всі почати голосно сміятися. Адже всі знали, що Крісс із багатої родини.

Він розгубився і не знав, що мені відповісти, лише в відповів :
- Сучка

- Чмошнік!